3.2 Влаштування поличок та траншей в скельних ґрунтах
Перш ніж приступити до розробки поличок, виїмок та траншей, в скельних ґрунтах необхідно визначити категорію ґрунтів на даній ділянки. Так як методи проведення робіт залежать від категорії складності ділянки. Відомо, що такі ділянки умовно поділені на чотири категорії складності.
Перша категорія складності. Розробку ґрунту при влаштуванні поличок на косогорах із поперечним нахилом від 8о до 18° ведуть повздовжньо-поперечними ходами бульдозера з відвалом ґрунту вниз вздовж схилу. В даному випадку розробку ґрунту при влаштуванні насипу-виїмки із повздовжнім нахилом від 8° до 18° ведуть способом “зверху-вниз” повздовжньо-косими ходами бульдозера із відвалом ґрунту на дві сторони виїмки вздовж схилу.
Розробку траншеї на повздовжніх нахилах від 8° до 15° здійснюють одноковшовим екскаватором. Роторні екскаватори практично не використовують. Розробку траншеї одноковшовим екскаватором ведуть як “зверху-вниз”, так і “знизу-вверх”. Відвал ґрунту в кожному конкретному випадку насипають по-різному: або ліворуч, або праворуч (по ходу транспортування продукту). В випадках, коли ширина полички або виїмки не дозволяє складувати на них ґрунт, що виймають при розробці траншеї у відвал, його рівномірно розподіляють в зоні руху механізмів та планують бульдозером. Зворотна засипка траншеї ведуть бульдозером зверху в низ так званими повздовжньо-косими ходами.
Друга категорія складності. Розробку ґрунту при влаштуванні поличок на косогорах із поперечним нахилом від 18° до 25° ведуть одноковшовими екскаваторами, обладнаними прямою лопатою із вивезенням ґрунту з вибою автотранспортом або із влаштуванням відвалу останнім бульдозером на схилі. В даному випадку розробку ґрунту при влаштуванні виїмок ведуть способом “зверху-вниз” повздовжньо-косими ходами бульдозера із формуванням відвалу ґрунту вздовж схилу на обидві сторони виїмки. А розробку траншеї на повздовжніх схилах ведуть одноковшовими екскаваторами як “зверху-вниз”, так і “знизу- вверх” (рис.3.1 та 3.2).
На ділянках, де повздовжній нахил більший 15°, екскаватор обов'язково заякориться. На скельних ґрунтах з нахилом понад 10° необхідно перевіряти стійкість екскаватора на ковзання.
На схилах менше αгр потреби в анкеруванні техніки немає. В даному випадку планування ґрунту здійснюють за допомогою бульдозерів.
Рисунок 3.1 – Схема розробки траншеї під трубопровід діаметром 1420 мм екскаватором способом “зверху-вниз”
Зворотну засипку траншеї здійснюють за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз”. Іноді зворотне засипання трубопроводу виконують за допомогою екскаваторів.
Третя категорія складності. Розробку ґрунту при влаштуванні поличок на косогорах із поперечним нахилом від 25° до 35° ведуть одноковшовими екскаваторами, обладнаними прямою лопатою із вивезенням ґрунту з вибою автотранспортом або із влаштуванням відвалу, що формує останній бульдозер на схилі.
В даному випадку розробку ґрунту, при влаштуванні виїмок, здійснюють за допомогою бульдозера заякореним рухомим якорем з відвалом ґрунту вздовж схилу на обидві сторони виїмки повздовжньо-косими ходами бульдозера (рис.3.3).
На початку розробки бульдозер заякориться й працює з якорем до тих, пір поки не створить із ґрунту, що розроблюється, горизонтальну площадку, яку в процесі подальшої розробки поступово зміщує вниз вздовж схилу. Зворотна засипка траншеї здійснюється за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз” повздовжньо-косими ходами із обов’язковим заякорюванням бульдозера.
Рисунок 3.2 – Схема розробки траншеї екскаватором під трубопровід діаметром 1420 мм способом “ знизу-вверх”
Четверта категорія складності. Розробка полиць та виїмок, а також траншей на косогірських ділянках із повздовжнім нахилом 35° та більш повинна здійснюватися тільки бульдозерами із рухомим якорем. Як якір можуть бути використані бульдозер з розпушувачем, лебідка ЛС-301 та інше.
Розробляючи траншею, бульдозер перед собою робить спеціальний пантус із розроблювального ґрунту. Якщо в цілому параметри траншеї залежать від діаметра трубопроводу, то в даному випадку ширина траншеї, як правило, дорівнює ширині ножа відвала бульдозера.
Зворотна засипка траншеї здійснюється за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз” повздовжноь-косими ходами на м'якому якорі.
Рисунок 3.3–Розробка траншеї за допомогою бульдозера на повздовжніх схилах більше 25° для трубопроводу діаметром 1420 мм (розміри в м)
Для безпечної роботи в гірських умовах взимку на всіх гусениця землерийних машин необхідно додатково обладнувати їх спеціальними шипами. У всіх випадках, перш ніж здійснювати зворотну засипку трубопроводу, необхідно для утримання ґрунту, що засипається влаштувати перемички між траншеєю та укладеною трубою.
Методи проведення робіт із розробки траншей в гірських умовах відрізняються від методів проведення робіт в рівнинній місцевості. Насамперед, до 60% усіх траншей, що розроблюють у горах, складають скельні ґрунти. Крім того, горизонтальні й вертикальні нахили значної крутості складають основну частину земляних робіт. Усе це вимагає використання спеціальної техніки, технології та додаткових прийомів проведення робіт.
Потужність скельного ґрунту, що виймається, звичайно буває від (0,6 до 2,5) м. В даному випадку при будівництві трубопроводів розробку траншеї в скельних ґрунтах можна здійснювати трьома способами:
перший – розпушування скельного ґрунту VIII - IX категорії при потужності скельної породи від (2,0 до 2,5) м. У даному випадку використовують метод свердловинних зарядів;
другий – розпушування скельного ґрунту VI - VIII категорії при потужності скельної породи від (0,6 до1,0) м. Застосовується метод дрібношпурових зарядів;
третій – розпушування гірської породи IV - VI категорії при потужності скельної породи до 1,5 м. Застосовують метод механічного розпушування.
При першому способі доцільно розбурювати скельні породи на площі контуру траншеї за допомогою бурових установок типу БТС-150 або СПМК-5 за допомогою бурового інструменту діаметром рівним 105 мм на глибину закладання трубопроводу. Свердловини бурять в шаховому порядку на відстанях між ними по довжині (2,5 –3) м та ширині (2 - 2,2) м. Після вибуху на розпушування, подрібнену породу вибирають за допомогою екскаваторів та укладають у відвал.
При другому способі доцільно розбурювати скельні породи на площі контуру траншеї за допомогою перфораторів із діаметром шпуру рівним 43 мм. Після вибуху – породу вибирають за допомогою екскаваторів і формують у відвал.
Буровибухові роботи здійснює бригада із (33 – 40) чол., оснащена (15 – 17) одиницями техніки.
При третьому способі розробка траншеї ведеться за допомогою бульдозерів-розпушувачів та екскаваторів наступним чином: після розбивки осі траншеї розпушувач (один зуб або два) рухом зверху вниз заглиблює зуб в гірську породу і зорює ґрунт вздовж осі траншеї на глибину зуба. Довжина ходу становить (150–200) м.
Після цього екскаватор, обладнаний зворотною лопатою, вибирає розпушений ґрунт і укладає у відвал. Розробку цим методом веде ланка в складі 4 чол., оснащена трьома одиницями техніки.
При будівництві трубопроводів в гірських умовах, як правило, буровибухові роботи випереджують зварювально-монтажні. У виняткових випадках, коли зварювально-монтажні роботи випереджують буровибухові то в даному випадку, зварений раніше трубопровід захищається від ушкоджень за допомогою спеціальних щитів.
- 1 Будівництво трубопроводів у гірській місцевості
- 1.1Особливості будівництва трубопроводів у гірських умовах
- 1.2 Технологічна схема будівництва трубопроводу
- 1.3 Геологічні процеси та особливості виконання інженерно-геологічних робіт на зсувних ділянках
- 1.3.1 Геологічні процеси, що ускладнюють освоєння територій під будівництво магістральних трубопроводів
- 1.3.2 Процеси, що відбуваються на схилах
- 1.3.3 Процеси, які пов’язані із дією поверхневих та підземних вод
- 1.3.4 Порядок та вимоги до проведення вишукових робіт
- 1.3.5 Стаціонарні спостереження за інтенсивністю розвитку поверхневих зсувних процесів
- 1.3.6 Методи та устаткування, що використовуються при інженерно-геологічних вишукуваннях
- 2.1 Обстеження смуги відводу під будівництво трубопроводу
- 2.2 Перенесення траси в натуру, закріплення та відновленню її на місцевості
- 2.3 Розчищення смуги відводу від лісу та валунів
- 2.4 Влаштування під’їзних доріг
- 2.5 Розрахунок стійкості насипу на схилі
- З другої сторони
- 3 Організація і технологія виконання земляних робіт
- 3.1 Влаштування поличок та траншей в м’яких ґрунтах
- 3.2 Влаштування поличок та траншей в скельних ґрунтах
- 3.3 Зворотна засипка трубопроводів
- Контрольні питання
- 4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- 4.1 Монтаж на косогірських ділянках
- 4.2 Монтаж трубопроводів на вододілах
- 4.3 Способи монтажу трубопроводу на повздовжніх силах
- 4.4 Розрахунок напруженого стану трубопроводів на повздовжніх схилах в період їхнього монтажу
- 4.5 Визначення величини привантаження необхідного для пружного згину трубопроводу
- 4.6 Монтаж кривих вставок
- 4.7 Контроль якості зварних з'єднань
- Контрольні питання
- 5 Ізоляційно-укладальні роботи
- 5.1 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт
- 5.1.1 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт суміщеним способом
- 5.1.2 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт роздільним способом
- Контрольні питання
- 6 Будівництво трубопроводів на зсувних ділянках
- 6.2 Характерні схеми втрати стійкості відкосу
- 6.3 Механізм утворення, формування та розвитку зсувного процесу на трасах де споруджено магістральний трубопровід
- 6.4 Характер дії поверхневого зсувного ґрунту на трубопровід
- 6.5 Розрахунок стійкості відкосу згідно теорії колоциліндричної поверхні ковзання
- 6.6 Особливості появи процесів набухання-усадки в умовах схилів та відкосів
- 6.7 Розрахунок напруженого стану трубопроводу на який діє зсуваючий ґрунту
- 6.7.2 Тиск маси ґрунту, що зсувається, на трубопровід
- 6.7.3 Врахування гідродинамічного зусилля
- 6.7.4 Поперечна дія ґрунту, що зсувається, на трубопровід
- 6.8 Протизсувні інженерні споруди при будівництві трубопроводів
- 6.8.1 Умови освоєння територій схилів та види протизсувних інженерних споруд
- 6.8.2 Організація поверхневого водовідводу із територій при будівництві трубопроводів у гірських умовах
- 6.8.3 Спохиленя схилів, прибирання зсувних ґрунтових мас, влаштування контрбанкетів
- 6.8.4 Види та умови використання дренажних протизсувних споруд
- 6.8.5 Використання та розрахунок утримуючих протизсувних споруд
- 6.9 Захист поверхонь схилів від дрібних зсувів, ерозії, обвалів та осипів
- 6.10 Вимоги до організації виконання робіт із влаштування протизсувних споруд у зсувній зоні
- 6.11 Основні вимоги до експлуатації протизсувних споруд
- Контрольні питання
- 7 Організація і технологія будівництва магістральних трубопроводів в пустелях
- 7.1 Особливості виконання будівельних робіт в пустелях
- 7.2 Вибір траси магістрального трубопроводу
- 7.3 Схеми прокладання магістральних трубопроводів в пустельних районах
- 7.4 Технологічна схема виконання робіт з будівництву трубопроводу в пустелі
- 7.5 Організація і технологія виконання транспортних робіт
- 7.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт в умовах пустель
- 7.7 Організація і технологія виконання земляних робіт в умовах пустель
- 7.7.1 Організація і технологія виконання земляних робіт у бархано-піскових ґрунтах
- 7.7.2 Організація і технологія виконання земляних робіт на поливних землях
- 7.8 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт в умовах пустель
- 7.9 Зворотна засипка трубопроводів
- 7.10 Захист трубопроводів від видування піску
- 7.11 Контроль якості виконання робіт
- 8 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- 8.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- 8.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- 8.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- 8.4 Визначення технологічних параметрів
- 8.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- 8.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- 8.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- Приладами
- 8.5.3 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- Перелік використаних джерел