2.2 Перенесення траси в натуру, закріплення та відновленню її на місцевості
Геодезичну розбивочну основу для будівництва, відповідно до робочих креслень, створює замовник і не пізніше чим за 3 місяці до початку виконання будівельних робіт. Дану геодезичну розбивочну основу не пізніше чим за 10 днів до початку проведення будівельно-монтажних робіт передає підрядчику всю необхідну технічну документацію, а також закріплені на трасі будівництва трубопроводу пункти і знаки цієї основи, в тому числі:
– знаки закріплення кутів повороту траси;
– твірні знаки повороту траси в кількості не менше двох на кожен напрямок кута в межах видимості;
– твірні знаки на прямолінійних ділянках траси, установлені попарно в межах видимості, але не рідше чим через 1 км;
– твірні знаки закріплення прямолінійних ділянок траси на переходах через ріки, яри, дороги й інші природні і штучні перешкоди в кількості не менше двох з кожної сторони переходів у межах видимості;
– висотні репери, установлені не рідше, ніж через 5 км уздовж траси, крім установлюваних на переходах через водяні перешкоди (на обох берегах)
– пояснювальну записку, абриси розташування знаків і їхні креслення;
– каталоги координат і оцінок пунктів геодезичної основи;
Припустимі середні квадратичні похибки при побудові геодезичної розбивочної основи: кутові виміри 2; лінійні виміри 1/1000.
Вісь траси трубопроводу закріплюють точками та знаками, а також виносними стовпами або кілками, які встановлюють за межами будівельної смуги.
Виносними стовпами закріплюють всі основні точки (місця стоянки теодоліта), а також вершини кутів і точки початку і кінця перехідних кривих. Виносними кілками закріплюють усі парні пікети та місця розташування штучних споруд.
На прямих ділянках траси створи для винесень розбивають теодолітом, перпендикулярно до траси, а на кривих – перпендикулярно до лінії тангенсів. Точки, що закріплюють вісь траси, встановлюють строго вздовж створу.
На ділянках заплав, що періодично затоплюються та на ґрунтах з низькою несучою здатністю додатково встановлюють стовпи на початку та кінці кожної ділянки, а також посередині ділянки не менше, ніж у двох точках.
Вершину кута повороту закріплюють кутовим стовпом. На продовженні тангенсу кута повороту встановлюють два створні стовпи, які розташовують на відстані не більше 20 м від кутового стовпа.
На виносних стовпах і кілках повинні бути написи з вказуванням точки, що закріплюється.
У місцях спорудження тимчасових доріг на винесеннях повинна бути зазначена також відстань до осі тимчасової дороги. Усі написи на винесеннях повинні бути повернені убік осі траси, а на сторожках – убік початку пікетажу і збережені протягом усього періоду будівництва.
Способи та місця встановлення знаків на місцевості і закріплення траси приведені в табл.2.1
У процесі додаткового встановлення та відновлення траси повинні бути виконані наступні геодезичні операції:
– визначені напрямки прямолінійних і криволінійних ділянок траси;
– заміряні відстані між точками вздовж осі трубопроводу і від осі до винесень;
– заміряні кути повороту траси;
– визначені відстані від постійних і тимчасових реперів;
– побудовані по нормах поперечні створи до осі трубопроводу;
– визначені відстані від осі до точок поперечників.
При додатковій розбивці та відновленні траси необхідно провести наступні роботи:
закріпити вершини кутів повороту;
Таблиця 2.1 – Встановлення та закріплення розбивочних знаків на місцевості
Місце роботи з закріплен-ня траси |
Спосіб закріплення | Способи та місце встановлення знаків | |||
на прямих ділянках | на кривих (проміжні точки) | ||||
радіус R, м | місце закріп-лення | ||||
Ось трубопро-воду | Глибоко забитими кілками та високим віхами | (3-4)м віхи через кожні (0,1-0,5)км. в точках відповід. тангенсам вертик. кривих на початку та кінцях перехідних кривих | При-род-ного згину R= (200-500)
Штуч-ного гнуття R=(10-20) | Через кожні 10м
Через кожні 2м | |
Кути повороту | Глибоко вкопаними стовпами (з написом) діам. не менше 0,1м і висотою (0,5-0,75)м. | Стовпи на продовженні бісектриси кута в 0,5м від його вершини. Лицеву сторону стовпа з написом повернутою до вершини кута.
| На кривих з малими бісектрисами – на продовженні тангенсів, за межами земляних робіт – по два стовпа через 20м від вершини кута. | ||
Закінчення таблиці 2.1 | |||||
Місце роботи з закріплен-ня траси | Спосіб закріплення | Способи та місце встановлення знаків | |||
Пікетаж | Глибоко забитими кілками після двійного заміру із використан-ням противаг при великих нахилах місцевості | При розходженні із вишуковими пікетами більше ніж на 1м встановлюють “рублені” пікети для прив’язки точок з проектним повздовжнім профілем траси. Для збереження в період будівництва пікетні та плюсові точки виносять за межі смуги виконання робіт та закріплюють двома кілками або стовпами, на яких вказують відстань виноски. | |||
Висотні відмітки за межами будівельної смуги. | Додаткові тим-часові репера. В якості репе-рів використо-вують глибоко вкопані стовпи, місцеві точки з точним вказу-ванням місця встановлення рейки на реперах. | Відстань між реперами в пересіченій місцевості не більше 1км, а в рівнинній – 5км. Репери необхідно встановлювати в місцях перетину трубопроводу природними та штучними перешкодами. | |||
Смуга відводу під будів-ництво трубо-проводу. | Кілками або віхами. | В кожну сторону від осі трубопроводу. Кілки або віхи встановлюють та маркірують при участі місцевих земельних органів влади. Відстань між знаками розбивки вздовж межі не менше 100м. |
закріпити розбивку кривої повороту із вказуванням її початку та кінця;
встановити пікети та плюсові точки;
перевірити та оцінити наявність реперів;
додатково встановити необхідну кількість реперів та при необхідності відновити зруйновані;
– перевірити повздовжнє нівелювання точок траси і при необхідності зняти поперечні профілі;
– перевірити і закріпити вісь тимчасової дороги.
При закріпленні та відновленні траси необхідно вести журнал винесень, у який заносять:
– схеми розташування встановлених знаків;
– відстані до знаків вздовж осі трубопроводу;
– напрямку винесень і відстані до знаків від осі трубопроводу.
Детальну розбивку кривих ділянок та відновлення траси в нормальних умовах необхідно виконувати способом прямокутних координат від тангенсів, а в складних умовах – способом прямокутних координат від хорд або іншими способами.
Контроль геодезичної розбивочної основи здійснює комісія, яка складається з представників замовника, генпідрядника та інженера бригади генпідрядника. В їхній виділяється необхідна кількість робітників і необхідна техніка. Комісія перевіряє представлену замовником технічну документацію про геодезичну разбивочну основу і робить огляд закріплених знаків цієї основи.
Розбивку меж будівельної смуги відводу земель необхідно виконувати після закріплення осей трубопроводу, а ширина смуги повинна відповідати діючим нормам відводу земель.
Розбивочні знаки смуги відводу фарбують в яскраві кольори, щоб вони були добре видні на місцевості.
На ділянках покритих лісом, для контролю перенесеної траси, можна використовувати крайні дерева, які виходять за межі будівельної смуги відводу ці дерева не повинні бути зрізані.
На даних ділянках закріплення вершин кутів повороту та осьових точок траси здійснюють за допомогою стовпів, що встановлюють за межами будівельної смуги.
Після планування рельєфу траси, зрізання ґрунту, влаштування поличок та інше знаки розбивки осі траси необхідно відновити.
При розбивці проектної осі трубопроводу в межах паралельно діючих трубопроводів не обхідно дотримувати допустимі відстань трубопроводами в залежності від їхнього призначення.
Крім зазначених вище геодезичних знаків на трасі повинні бути встановлені також постійні кілометрові стовпи висотою 1,7 м.
Постійні кілометрові стовпи встановлюють відповідно до робочого проекту для позначення наступних місць:
вказування кілометражу;
перетину трубопроводом штучного або природного перешкод (автомобільних та залізничних доріг, судноплавних та широких рік), причому маркіровочні стовпи ставляться із кожної сторони в місці перетину;
зміни напрямку трубопроводу;
зміни товщини стінки та діаметру труби, марки сталі, типу і конструкції ізоляції;
заземлення анодів.
|
|
| |||
|
| ||||
|
| ||||
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
| |
|
|
|
| ||
|
|
|
|
| |
|
|
| |||
|
|
| |||
|
|
|
- 1 Будівництво трубопроводів у гірській місцевості
- 1.1Особливості будівництва трубопроводів у гірських умовах
- 1.2 Технологічна схема будівництва трубопроводу
- 1.3 Геологічні процеси та особливості виконання інженерно-геологічних робіт на зсувних ділянках
- 1.3.1 Геологічні процеси, що ускладнюють освоєння територій під будівництво магістральних трубопроводів
- 1.3.2 Процеси, що відбуваються на схилах
- 1.3.3 Процеси, які пов’язані із дією поверхневих та підземних вод
- 1.3.4 Порядок та вимоги до проведення вишукових робіт
- 1.3.5 Стаціонарні спостереження за інтенсивністю розвитку поверхневих зсувних процесів
- 1.3.6 Методи та устаткування, що використовуються при інженерно-геологічних вишукуваннях
- 2.1 Обстеження смуги відводу під будівництво трубопроводу
- 2.2 Перенесення траси в натуру, закріплення та відновленню її на місцевості
- 2.3 Розчищення смуги відводу від лісу та валунів
- 2.4 Влаштування під’їзних доріг
- 2.5 Розрахунок стійкості насипу на схилі
- З другої сторони
- 3 Організація і технологія виконання земляних робіт
- 3.1 Влаштування поличок та траншей в м’яких ґрунтах
- 3.2 Влаштування поличок та траншей в скельних ґрунтах
- 3.3 Зворотна засипка трубопроводів
- Контрольні питання
- 4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- 4.1 Монтаж на косогірських ділянках
- 4.2 Монтаж трубопроводів на вододілах
- 4.3 Способи монтажу трубопроводу на повздовжніх силах
- 4.4 Розрахунок напруженого стану трубопроводів на повздовжніх схилах в період їхнього монтажу
- 4.5 Визначення величини привантаження необхідного для пружного згину трубопроводу
- 4.6 Монтаж кривих вставок
- 4.7 Контроль якості зварних з'єднань
- Контрольні питання
- 5 Ізоляційно-укладальні роботи
- 5.1 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт
- 5.1.1 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт суміщеним способом
- 5.1.2 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт роздільним способом
- Контрольні питання
- 6 Будівництво трубопроводів на зсувних ділянках
- 6.2 Характерні схеми втрати стійкості відкосу
- 6.3 Механізм утворення, формування та розвитку зсувного процесу на трасах де споруджено магістральний трубопровід
- 6.4 Характер дії поверхневого зсувного ґрунту на трубопровід
- 6.5 Розрахунок стійкості відкосу згідно теорії колоциліндричної поверхні ковзання
- 6.6 Особливості появи процесів набухання-усадки в умовах схилів та відкосів
- 6.7 Розрахунок напруженого стану трубопроводу на який діє зсуваючий ґрунту
- 6.7.2 Тиск маси ґрунту, що зсувається, на трубопровід
- 6.7.3 Врахування гідродинамічного зусилля
- 6.7.4 Поперечна дія ґрунту, що зсувається, на трубопровід
- 6.8 Протизсувні інженерні споруди при будівництві трубопроводів
- 6.8.1 Умови освоєння територій схилів та види протизсувних інженерних споруд
- 6.8.2 Організація поверхневого водовідводу із територій при будівництві трубопроводів у гірських умовах
- 6.8.3 Спохиленя схилів, прибирання зсувних ґрунтових мас, влаштування контрбанкетів
- 6.8.4 Види та умови використання дренажних протизсувних споруд
- 6.8.5 Використання та розрахунок утримуючих протизсувних споруд
- 6.9 Захист поверхонь схилів від дрібних зсувів, ерозії, обвалів та осипів
- 6.10 Вимоги до організації виконання робіт із влаштування протизсувних споруд у зсувній зоні
- 6.11 Основні вимоги до експлуатації протизсувних споруд
- Контрольні питання
- 7 Організація і технологія будівництва магістральних трубопроводів в пустелях
- 7.1 Особливості виконання будівельних робіт в пустелях
- 7.2 Вибір траси магістрального трубопроводу
- 7.3 Схеми прокладання магістральних трубопроводів в пустельних районах
- 7.4 Технологічна схема виконання робіт з будівництву трубопроводу в пустелі
- 7.5 Організація і технологія виконання транспортних робіт
- 7.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт в умовах пустель
- 7.7 Організація і технологія виконання земляних робіт в умовах пустель
- 7.7.1 Організація і технологія виконання земляних робіт у бархано-піскових ґрунтах
- 7.7.2 Організація і технологія виконання земляних робіт на поливних землях
- 7.8 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт в умовах пустель
- 7.9 Зворотна засипка трубопроводів
- 7.10 Захист трубопроводів від видування піску
- 7.11 Контроль якості виконання робіт
- 8 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- 8.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- 8.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- 8.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- 8.4 Визначення технологічних параметрів
- 8.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- 8.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- 8.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- Приладами
- 8.5.3 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- Перелік використаних джерел