Правила користування газом та побутовими газовими приладами

У нашій країні як паливо широко використовуються природний і зрід-жений гази (вуглеводні). Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли. Газом користується понад 80 % населення, в тому числі й діти шкільного віку.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, повинен знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

У даних методичних рекомендаціях викладені основні властивості природного та зрідженого газів, а також вимоги правил безпечної експлуатації побутових газових апаратів.

Загальні відомості про природний та зріджений гази та основні їхні властивості

Природний газ (метан) добувають з надр землі і транспортують спожи-вачам по трубопроводах. Зріджений газ (пропан, бутан) дістають, як правило, на нафтопереробних заводах, звідки по трубопроводах чи в цистернах він подається на газонаповнювальні станції. До споживачів, у тому числі й населенню, зріджений газ надходить у балонах чи по трубопроводах з групових резервуарних установок.

Зріджений газ в резервуарах і балонах перебуває у рідкому стані під тиском власної пари. При підвищенні темпертури він переходить у газоподібний стан.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

Зріджений газ в паровій фазі, навпаки, важчий за повітря в 2,0-2,7 рази (залежно від складу) і при витоку з балону, газопроводу чи ємності він опускається в нижню зону приміщень, скупчується на підлозі, у нижчих місцях (приямках, підвалах, колодязях і т. п.).

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, їх одорують, тобто додають домішки (етилмеркаптан), у результаті чого з'являється специфічний запах гнилої капусти.

Для нормального горіння газу необхідна певна кількість повітря. Так, для спалювання 1 м³ природного газу потрібно біля 10 м³ повітря, такого ж об'єму зрідженого газу - 28-30 м³. Отже, в приміщення, де ввімкнуті газові прилади, мусить постійно надходити свіже повітря. Якщо ця вимога не дотримується, газ повністю не згоряє, виділяючи оксид вуглецю (СО) - чадний газ, який викликає отруєння.

Газ, що перебуває у трубопроводах та резервуарах, а також при правиль-ному спалюванні в газоспоживальних приладах, небезпечний. Проте витік газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, посудин, арматури чи утворення в замкнутому об'ємі певної концентрації газоповітряної суміші

може спричинити вибух, пожежу: вибухонебезпечна кількість природного газу в повітрі 5-15 % за об'ємом, зрідженого - 2-9 %.

Якщо при такій концентрації в приміщенні буде відкритий вогонь або виникне іскра, наприклад, при вмиканні чи вимиканні електроприладів, станеться вибух. При більших концентраціях (до 60 %) відбуватиметься нормальне горіння.

Надлишковий тиск під час вибуху природного газу в суміші з повітрям досягає 0,7-0,8 МПа, що створює на стандартну стіну 2,5x3 м зусилля 600 т. При вибуху суміші зрідженого газу з повітрям тиск досягає 0,8-0,85 МПа і створює ще більш руйнівну силу.

Залежно від складу гази загоряються при температурі 450-600 °С.

При спалюванні 1 м³ природного газу виділяється 3500-8600 ккал, а зрідженого, залежно від його складу, - 22000-28500 ккал.