logo
охрана труда / Normativni_dokumenti_files / _нструкц_ї з охорони прац_ в закладах осв_ти

Перша медична допомога при дорожньо-транспортній пригоді

Перша медична допомога - це комплекс екстренних медичних заходів, що проводять потерпілому на місці травми і в період доставки його в медичну установу.

Перша медична допомога включає:

1. Зупинку кровотечі (артеріальної та венозної). При артеріальній -джгут накладається вище місця кровотечі (кров яскрава, червона, б'є фонтаном з рани). При венозній - джгут накладається нижче місця кровотечі.Правила накладання джгута

а) під джгут потрібно накласти марлю чи тканину;

б) джгут накладається щільно до зупинки кровотечі;

в) вкладається записка із зазначенням часу, коли було накладено джгут (не більше 2-х годин, потім джгут розслабляється і затискується повторно).

Перша медична допомога включає:

Іммобілізація проводиться стандартними шинами чи імпровізова­ними. Стандартні шини є дерев'яними (шина Дітерікса), дротяними (шина Крамера), пластмасовими і т. д.

Імпровізованими шинами можуть бути дошки, палки, картон, можна прив'язати травмовану кінцівку до здорової і т.п. *"

Переносити хворого треба на ношах (стандартних або імпровізо­ваних).

Іммобілізація необхідна при наявності перелому. Перелом - це пошкодження цілісності кістки. Переломи є травматичні і патологічні.

Травматичний перелом - це перелом, що виникає внаслідок травми. Патологічний перелом - це перелом, що виникає на фоні патологічних процесів (туберкульозу, остеомієліту, пухлина) під дією незначної сили.

Переломи бувають відкритими і закритими. Відкриті переломи супро­воджуються пошкодженням шкіри. Закриті переломи не супроводжу­ються пошкодженнями цілісності шкірних покривів.

Переломи бувають:

Перелом виявляється наявністю болю, деформаціями, набряками у відповідних ділянках тіла.

При відкритих переломах необхідно зупинити кровотечу, краї рани обробити спиртом чи йодом.

При звичайному переломі необхідно забезпечити іммобілізацію, як перший протишоковий засіб.

І при будь-якому переломі необхідно організувати швидку доставку в лікувальний заклад.

Правила іммобілізації:

  1. Шина повинна бути надійно закріплена і добре фіксувати область перелому.

  2. Шину потрібно перед накладанням на кінцівку обкласти ватою чи будь-якою тканиною.

  3. Фіксувати обов'язково суглоби вище і нижче перелому.

4. При переломах стегна потрібно фіксувати всі суглоби нижньої кінцівки. Пошкодження черепа діляться на струс, забій (контузія), здавлення,

переломи черепа відкриті і закриті. Для травми мозку характерно: голово­кружіння, головний біль, блювота чи нудота, сповільнення пульсу, втрата свідомості (від кількох хвилин до доби і більше), ретроградна амнезія - потерпілий не може згадати подій, які передували травмі, порушення мови, чутливості, рухів кінцівок і т. д.

При наявності рани -- накладають асептичну пов'язку. Транспор­тувати таких хворих слід у положенні лежачи на спині. Якщо рани розмі­щені на потилиці, то тоді транспортують на боці.

При переломі кісток носа з кровотечею хворих транспортують напів-сидячи з піднятою головою. З пошкодженням щелеп хворих перевозять сидячи з нахилом голови вперед, нижню щелепу фіксують пращеподіб-ною пов'язкою, верхню - між переломами кладуть продовгуваті шматки дикти чи лінійку.

Без свідомості хворих перевозять лежачи на животі з покладеними під лоб і груди валиками для попередження асфіксії кров'ю, слиною, запалим язиком.

При переломах хребта можлива травма спинного мозку, що прояв­ляється розвитком паралічу кінцівок (відсутність у них рухів, чутливості). При переломах хребта чи підозрі на нього категорично забороняється садити чи ставити на ноги хворого.

Транспортують хворого на ношах, створивши спокій, поклавши на рівну тверду поверхню.

Якщо хворий без свідомості, то транспортують лежачи на животі з підкладеними під плечі і голову подушками.

При переломах кісток тазу потерпілого слід покласти на тверду поверхню, ноги зігнути в колінах і кульшових суглобах. Стегна потрібно розвести в боки («положення жабки»), під коліна покласти тугий валик з подушки, ковдри висотою 25-30 см.

Перша медична допомога включає також проведення штучної венти­ляції рот у рот чи рот у ніс. Хворого вкладають на спину, необхідно розстебнути одяг, що здавлює грудну клітку, швидко видалити пальцем, серветкою чи хустинкою вміст порожнини рота. Голову потерпілого відвести назад, а нижню щелепу вивести вперед. Утримуючи голову потерпілого, зробити глибокий вдох і щільно притиснути свій рот до рота хворого, вдихнути повітря в його легені. При цьому потрібно затиснути носа. Число дихань в хвилину не менше 16-20. Вдихання проводити швидко і рідко. У дітей рідше. Тривалість вдоху повинна бути в два рази менша часу видиху. Вдихати повітря можна через марлеву серветку.

Метод дихання рот у рот

Рот потерпілого повинен бути закритий рукою, якою одночасно зміщувати щелепу доверху, для попередження западання язика. Попередньо очистити порожнину рота від сторонніх тіл і тільки тоді починати дихання рот у рот.

Зовнішній масаж серця

Зміст масажу в ритмічному стискуванні серця між грудиною і хребтом. Кров виганяється з лівого шлуночка в аорту і поступає в головний мозок, а з правого шлуночка в легені, де насичується киснем.

Хворого укладають на тверду поверхню. Реаніматор збоку від хво­рого долонями, покладеними одна на одну, натискає на грудну клітку, щоб прогнути грудину на 4 см. Частота стискань 50-70 в хвилину. У дітей проводять одною рукою, а у грудних дітей кінчиками 2-х пальців з частотою 100-120 натискань в хвилину.

Ознаки смерті, коли надавати допомогу немає сенсу

  1. Помутніння рогівки.

  2. Наявність симптому «кошаче око»: при здавленні ока - зіниця деформується і нагадує котяче око.

З- Похолодання тіла і поява трупних плям синьо-фіолетового кольору, що виступають на шкірі.

4. Трупне застигання, виникає через 2-4 години після смерті.

Затверджено:

Наказом директора школи від « » 200_ р., №

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)