4. Сучасні інформаційні техно­логії, інформаційна небезпека. Нові види небезпек, що породжу­ються науково-технічним прогресом

Інформаційна безпека. Загальновідомий і загальновизнаний той факт, що в сучасному світі інформація набирає щодалі більшого значення, відтісняючи на другорядні ролі такі ще недавно головні атрибути, як речовина і енергія. Інформація міцно увійшла в усі сфери діяльності сучасного суспільства. Стає все більш очевидним, що і суспільний прогрес і розвиток кожної людини супроводжується і навіть визначається розвитком їх інформаційної сфери.

Справді, в житті і діяльності окремої людини, причому як в онтогенезі (розвитку окремої людини після народження), так і філогенезі (розвитку людини як родової істоти в процесі еволюції), зростає роль нервової системи, психіки, свідомості. У житті суспільства, в суспільному прогресі підвищується роль засобів здійснення і підтримки інформаційної інфраструктури.

Цілком очевидно, що людина відрізняється від тварин саме свідомістю, розумом. Мозок людини, його нервова система – це інформаційна система, функціональні можливості якої по отриманню, запам’ятовуванню, обробці, передачі інформації значно перевищують можливості тварин. Але і уразливість цієї системи вище. Зрозуміло, наприклад, що за допомогою цілеспрямованого інформаційного впливу практично неможливо підвести до самогубства тварину або дитину. Підлітка і, тим більше, дорослу людину – можна. Для більшості людей душевні травми значно болючіші, ніж тілесні рани, і довше гояться.

Тим часом все більшою мірою екологічний потенціал визначається рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Інформація тепер вважається стратегічним національним ресурсом, одним із непрямих багатств країни. Під впливом інформації економіка набуває нових якостей – якості гнучкості, динамічності, малої матеріальності і енергоємності, екологічності та ін.

Політична сфера і політичні можливості країни, які впливають на світові події, визначають сьогодні не стільки силові, як інформаційні чинники, можливості експлуатувати інтелектуальний потенціал країн, можливості розповсюджувати і впроваджувати свої духовні, ідейні цінності, свою культуру, мову, можливості гальмувати духовно – культурну експансію інших країн, трансформувати і навіть підривати їх духовно – етичні устої. Очевидно, що зовнішньополітичні успіхи США визначаються не тільки військовою і економічною потужністю, а їх успіхами в реалізації „Програми демократії і публічної дипломатії”, контролем над основними інформаційними і культурними процесами в світі.

Цілеспрямованим інформаційним впливом можна управляти станом і поведінкою не тільки окремої людини, а й колективами людей, населенням регіону і навіть держави. У сучасних умовах існує реальна небезпека маніпулювання свідомістю і поведінкою цілих народів. Більш того, в побуті вводиться поняття інформаційної експансії та інформаційної війни, під цим розуміється нанесення противнику збитків шляхом масованого інформаційного впливу. На Заході відкрито підведені підсумки „холодної” третьої війни, як війни світоглядів, війни ідеологічної, але передусім як війни інформаційної. Інформація залишається головною зброєю і в нових сутичках на міжнародній арені за переділ світу і досягнення інших цілей. Росте вразливість особистості, соціальних груп, суспільства і держави, світової спільноти від інформаційних небезпек і загроз.

У військовій справі наступає новий, постядерний етап, розгортається нова військово – технічна революція – перехід від здатної викликати загибель цивілізації зброї масового ураження до високочастотної контрсилової та інформаційної зброї, які меншою мірою загрожують екологічною катастрофою і можуть бути ефективними засобами досягнення політичних і економічних цілей.

Тому життєво важливою є сьогодні проблема забезпечення інформаційної безпеки України, всього світу. Під інформаційною безпекою розуміється здатність держави, суспільства, соціальної групи, особистості зберегти з певною імовірністю достатні і захищені інформаційні ресурси та інформаційні потоки для підтримки своєї життєдіяльності і життєздатності, стійкого функціонування і розвитку, протистояти інформаційним небезпекам і загрозам, негативним інформаційним впливам на індивідуальну і суспільну свідомість і психіку людей, а також на комп’ютерні мережі та інші технічні джерела інформації, виробляти особисті і групові навички та уміння безпечної поведінки, підтримувати постійну готовність до адекватних заходів у інформаційному протистоянні, ким би воно не було нав’язане.

В наш час інформація перетворюється на найдорожчий ресурс. Оперативне отримання інформації дає перевагу над конкурентами, які її не мають, конфіденційна інформація про вас та вашу діяльність, що потрапила до зловмисників, може серйозно вам нашкодити (наприклад, про вашу унікальну технологію дізнаються конкуренти і просто-напросто скопіюють її, уникнувши витрат на дослідження; або ваші плани стануть відомі і нечесні суперники вживуть упереджувальних заходів).

Для полегшення пошуку, обміну, обробки інформації як фізичні особи, так і фірми використовують персональні комп'ютери, приєднані до мережі Інтернет. Комп'ютеризація та Інтернет охопили майже всі аспекти діяльності людини (маються на увазі розвинуті країни): від укладання договорів до особистих відносин, від придбання товарів через Інтернет-магазин до навчання. Комп'ютери значно спростили діяльність людини, виконуючи за неї машинну роботу. Світова павутина (World Wide Web - WWW) зменшили час на пошук необхідної інформації шляхом використання пошукових серверів – служб, що здійснюють пошук за заданим користувачем запитом. За їх допомогою навіть не досвідчений користувач зможе знайти необхідну інформацію, ввівши перелік слів, які, як він вважає присутні в потрібному документі. В розвинених країнах комп'ютеризовано всі галузі господарства, в тому числі державний сектор. Так, в США інформатизовано телекомунікаційну інфраструктуру, банківську і фінансову системи, систему електропостачання й інші енергетичні системи, такі як нафто- і газопроводи, транспортні мережі, системи водопостачання, системи медичних послуг і охорони здоров'я, поліцію, пожежну і рятувальну служби, а також державні органи й установи всіх рівнів. Переваги очевидні, але ціна переваг також досить висока: полегшується анонімний доступ до конфіденціальної інформації.

Мабуть, для кожного було б неприємним сюрпризом, коли б мишка його комп'ютера перестала реагувати на дотик, раптово з'явилось повідомлення, що Metallica is the best group in the world, або пропав фінансовий звіт за минулий рік. Це лише дрібна частинка тих “приємних” несподіванок, які може принести Інтернет або дискета, що побувала на зараженому комп'ютері. Кількість комп'ютерних вірусів - програм, що приводять до збоїв програмного забезпечення росте з кожним роком, і далеко не в арефметичній прогресії. Якщо в 1992 році Євген Кашперський (керівник фірми відомої своїм антивірусним пакетом AVP) констатував факт, що існує від 1000 до 2000 вірусів, то зараз кількість лише тих вірусів, що знешкоджується AVP перевищила 50 тис. Якщо в не так далекому 1992-му Кашперський назвав більшість вірусів витівками студентів, що не мають чого робити, то зараз значно зросла кількість вірусів, що становлять загрозу для нормального функціювання цілих корпорацій, державних установ, врешті національної беспеки: "Нам загожує небезпека. Життя в Америці багато в чому залежить від комп'ютерів. За допомогою комп'ютерів здійснюється керування системами розподілу електроенергії, системами зв'язку, засобами авіації і фінансами. Комп'ютери використовуються для збереження найважливішої інформації, починаючи з історій хвороби і бізнес-планів і закінчуючи даними про судимість. І хоча ми довіряємо комп'ютерам, вони піддані ризику як випадкових збоїв у результаті недосконалої конструкції чи недостатнього контролю за якістю, так і що більш тривожно - ризику навмисних зазіхань. Озброївшись комп'ютером, сучасний злодій може украсти більше, ніж використовуючи вогнепальну зброю. Завтрашній терорист зможе заподіяти більш серйозний збиток за допомогою клавіатури, ніж за допомогою бомби" ("Комп'ютери в небезпеці", Національна дослідницька рада, США, 1991).

Несанкціонований доступ крім всього іншого зменшує довіру до фірми, копоративну мережу якої було зламано. Крім збитків, що їх вона понесла беспосередньо від злому, вона несе непередбачувані збитки в майбутньому, оскільки від неї відвернеться значна кількість її потенціальних клієнтів. Ще остаточно не відомо як відбилася поява в світовій мережі вірусів Red Code та інших, заснованих на помилках Windows 2000, на популярності нового продукту корпорації Microsoft: Windows XP. Зрозуміло лиш одне: недовіра до нього збільшилась, а це – мільйони неотриманих коштів. Тож не дивно, що і фірми і приватні особи намагаються захистити свою інформацію від недозволеного доступу, руйнівного впливу вірусів.

19