Принципи обмеження радіаційного впливу на людей

1.2.1. Підґрунтям критеріїв радіаційної безпеки осіб, які працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, а також населення в цілому є інформація про біологічну дію радіації на організм людини. Обізнаність із цією інформацією сприяє поступовому зниженню допусти­мих рівнів опромінення.

Нині, ґрунтуючись на рекомендаціях Міжнарод­ної комісії з радіаційного захисту (Публікація № 60), Міністерства охорони здоров'я України та Національ­ного Комітету з ядерного захисту населення України розроблені Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), які введені в дію 01.01.98 р. постановою Голо­вного Державного санітарного лікаря України за № 62 від 01.12.97 р.

Головними принципами радіаційної безпеки, які покладені в основу НРБУ-97, щодо практичної діяль­ності є такі:

• будь-яка практична діяльність, що супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, як­що вона не дає більше користі опроміненим особам або суспільству в цілому порівняно із шкодою, якої вона завдає (принцип виправданості);

• рівні опромінення від усіх видів практичної діяль­ності не повинні перевищувати встановлені межі доз (принцип неперевищення);

• рівні індивідуальних доз і (або) кількість опроміне­них осіб повинні бути настільки низькими, наскільки цього можливо досягнути з урахуванням економічних та соціальних чинників (принцип оптимізації).

Метою НРБУ-97 є встановлення вимог до:

- охорони здоров'я людини від можливої шкоди, що пов'язана з опроміненням від джерел іонізуючих ви­промінювань;

- безпечної експлуатації джерел іонізуючого ви­промінювання;

- охорони навколишнього середовища.

Ці вимоги забезпечуються уведенням гігієнічних регламентів з метою:

- запобігання виникненню детерміністичних ефектів серед осіб, які зазнали опромінення;

- обмеження на встановленому рівні можливостей виникнення стохастичних ефектів.

Ліміт дози (ЛД) – основний радіаційно-гігєнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб категорій А, Б і В від усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання в ситуаціях практичної діяльності. У НРБУ-97 також встановлені: ліміт ефективної дози та ліміт еквівалентної дози зовнішнього опромінення.

НРБУ-97 уводять чотири групи радіаційно-гігієніч­них регламентів:

• регламенти обмеження доз опромінення під час здійснення практичної діяльності з джерелами іонізу­ючих випромінювань;

• регламенти аварійного опромінення населення;

• регламенти опромінення від техногенно-посилених джерел природного походження;

• підходи до обмеження медичного опромінення.

До першої групи регламентів віднесено:

- ліміти доз;

- похідні рівні;

- допустимі рівні;

- контрольні рівні.

До другої-третьої групи регламентів віднесено:

- рівні втручання;

- рівні дій.

До четвертої групи регламентів віднесено:

- рекомендовані рівні.

Нормами радіаційної безпеки визначені три категорії осіб, які зазнають опромінення.

Категорія «А» (персонал) — особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія «Б» (персонал) — особи, які безпосеред­ньо не працюють з джерелами іонізуючих випроміню­вань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єк­тів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отри­мати додаткове опромінення.

Категорія «В» (все населення) — особи, які мешка­ють на території населеного пункту, регіону.

Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи.

Таблиця 3.