6.5.2. Визначення границі міцності при згині та стиску Порядок виконання роботи

Внутрішні поверхні металевих форм змазують технічним мастилом. Форму з насадкою закріплюють на віброплощадці та заповнюють підготовленою розчиновою сумішшю на 1 см її висоти, а також вмикають віброплощадку. Впродовж перших двох хвилин вібрації всі три гнізда форми рівномірно заповнюють сумішшю. Через три хвилини від початку вібрації віброплошадку вимикають. Знімають насадку з форми, надлишок ущільненого розчину видаляють зволоженим ножем, загладжуючи ним поверхню зразків урівень з краями форми. Зразки маркують.

Зразки у формах зберігають перші 24+1 год у ванні з гідравлічним затвором, що забезпечує відносну вологість повітря не менше 90%. Потім форми розкривають і зразки укладають у ванну з питною водою горизонтально окремо один від одного. Вода повинна покривати зразки не менше ніж на 2 см. Воду замінюють кожні 14 діб. Температура повинна становити 20±5°С.

Після закінчення терміну зберігання (при визначенні марки цементу – це 28 діб з моменту виготовлення), зразки виймають з ванни, протирають тканиною і не пізніше ніж через 30 хв випробовують, визначаючи границю міцності при згині. Схема і методика випробувань міцності при згині наведена в розділі 1. Отримані половинки балочок використовують для визначення границі міцності при стиску за схемою, наведеною в лабораторній роботі №1.

Границю міцності при згині обчислюють як середнє арифметичне двох найбільших показників – результатів випробовувань трьох зразків, а границю міцності при стиску як середнє арифметичне чотирьох найбільших показників при випробуванні шести зразків- половинок. Результати заносять до таблиці 6.6.

Таблиця 6.6