6.5. Визначення границі міцності при згині та стиску (активності) та встановлення марки портландцементу (гост 310.4-81)

Міцність цементного каменю– це результат когезії частинок цементу (при їх гідратації та під час твердіння) та адгезії їх до заповнювача, оскільки цемент застосовують в основному в бетонах і будівельних розчинах разом із заповнювачами. Значення границі міцності при стиску зразків з цементо-піщаної суміші складу 1:3 (за масою) при В/Ц, що обумовлює нормальну консистенцією розчинової суміші, які першу добу тверділи у формах в камері з вологим повітрям, а наступні 27 діб у воді, називаютьактивністю.Марка цементу– це значення активності (в кгс/см²), округлене в бік зменшення або збільшення (на 5%) до значення, наведеного у стандарті (Таблиця 1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002)

Матеріали:портландцемент, пісок кварцовий стандартний, вода.

Прилади:чаша і лопатка для змішування; бігунковий змішувач; струшуючий стіл з формою-конусом (рис. 6.3), штиковка, штангенциркуль; ніж, тригніздові металеві форми для виготовлення зразків-балочок з насадкою; вібраційна площадка; камера з гідравлічним затвором та ванна з водою для зберігання зразків; прилад для випробування зразків на згин, прес для визначення міцності при стиску, пластинки для передачі навантаження.

Рис.6.3. Струшуючий стіл з формою-конусом для визначення нормальної консистенції розчинової суміші