1.1.3. Розмірності фізичних величин
Розмірність (dimension) основної величини - це її позначення L, M, T, I, , N, J, і т.д., а розмірність похідної величини - вираз, що описує її зв'язок з основними величинами системи і становить добуток розмірностей основних величин, піднесених до відповідних степенів. Наприклад, розмірність величини Х в системі трьох основних величин LMT
dim X = LMT
де , , показники розмірності, які є цілими числами (за винятком систем СГСЕ та СГСМ, де вони можуть бути і дробові).
Величина, в розмірності якої хоча б один показник розмірності не дорівнює нулю, є розмірною величиною, а величина в розмірності якої всі показники розмірності дорівнюють нулю, - безрозмірною величиною. Величина, безрозмірна в одній системі, може бути розмірна в іншій. В певній системі величин розмірність кожної величини однозначна, але є різні за природою величини, які мають однакову розмірність, приклад - енергія та робота. Тому розрізняють фізичну однорідність і розмірну однорідність ФВ.
Операції над розмірностями виконуються за правилами алгебри. Наприклад, якщо величина Z є функцією величин X i Y, тобто
Z = f (X, Y),
причому
dim X = LMT і dim Y = LMT
то
dim Z = f(LMT, LMT).
Зокрема, якщо
Z = XY, то dim Z = L+M+T+;
Z = X/Y, то dim Z = L-M-T-;
Z = (X/Y)n, то dim Z = L(-)nM(-)nT(-)n.
З цих прикладів видно, що внаслідок множення і ділення величин виникають нові величини, у яких свої розмірності і свої одиниці. Їх можна знайти в спеціальних таблицях і нема необхідності всі запам'ятовувати, а простіше отримати на підставі відомих рівнянь зв'язку між величинами. Деякі розмірності корисно запам'ятати, наприклад розмірність сили та енергії:
dim F = LMT-2, dim E = L2MT-2
Тепер, якщо треба знайти розмірність напруги U, то, враховуючи, що потужність
P = E/T= UI
знаходимо
dim U = dim P/I = dim E/TI = L2MT-3I-1
Розмірності ФВ є одночасно і розмірностями їх одиниць. Рівняння зв'язку між величинами використовуються для утворення когерентних похідних одиниць. Якщо рівняння зв'язку має коефіцієнт, який не дорівнює 1, то в праву його частину підставляють такі значення величин в одиницях даної когерентної системи, щоб їх добуток з коефіцієнтом рівняння дорівнював 1. Наприклад, якщо для утворення одиниці енергії використовується рівняння
Е = 1/2 mv2
то її когерентна одиниця в системі SI буде
dim E = [E] = 1/2 (2 [m] [v]2) = 1/2 (2 кг) (1м/c)2 = кг м2 с2 = Дж.
Отже одиницею енергії в SI є джоуль, який дорівнює кінетичній енергії тіла масою 2 кг, що рухається з швидкістю 1 м/с.
Розмірність є якісною характеристикою ФВ. Вона відображає її зв'язок з основними ФВ, і залежить від вибору цих величин. М. Планк стверджував, що питання про істинну розмірність будь-якої величини "має не більше сенсу, ніж питання про істинну назву якого-небудь предмету". По цій причині в гуманітарних науках, мистецтві, спорті, кваліметрії, де номенклатура основних величин не визначена, теорія розмірностей не знаходить поки що ефективного застосування. В технічних або точних науках (фізиці, метрології) навпаки, методами теорії розмірності часто вдається отримати важливі самостійні результати. Формальне застосування алгебри розмірностей інколи дає можливість визначити невідому залежність між ФВ.
Приклад: в результаті спостережень встановлено, що при русі по колу сила F, що притискає тіло до опори, певним чином залежить від його швидкості v, маси m і радіуса кола r тобто F = mvr. Який вигляд цієї залежності.
Розв'язок. На основі алгебри залежностей
dim F = dimm dimv dimr.
Нам відомо, що
dim F = LMT-2; dim m = M; dim v = LT-1; dim r = L.
Звідси
LMT-2 = M(LT-1) L = L+ M T-.
Отже, показники розмірності задовольняють рівняння:
+ = 1; = 1; - = -2.
Вирішуючи цю систему рівнянь, отримуємо = 1; = 2; = -1.
Таким чином:
F = mv2/r.
Теорія розмірностей має широке застосування для оперативної перевірки правильності складних формул. Якщо розмірність лівої та правої частин не співпадають, то в виводі формули, до якої галузі знань вона не відносилась би, слід шукати помилку.
- 1. Метрологія Вступ. Основні терміни в галузі метрології
- 1.1. Поняття фізичної величини
- 1.1.1. Види фізичних величин
- 1.1.2. Одиниці фізичних величин
- 1.1.3. Розмірності фізичних величин
- 1.1.4. Види систем одиниць
- 1.1.5. Міжнародна система одиниць
- 1.1.6. Практичні рекомендації з правильного застосування елементів системи si
- 1.2. Вимірювання
- 1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- 1.2.1.1. Поняття вимірювання і вимірювальної інформації
- 1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- 1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання
- 1.2.2. Поняття, що пов'язані з вимірюванням
- 1.2.2.1. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- 1.2.2.2. Методики виконання вимірювань
- 1.2.2.3. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- 1.2.2.4. Засоби, методи і алгоритми контролю
- 1.2.3. Класифікація вимірювань
- 1.2.3.1. Види вимірювань
- 1.2.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- 1.2.3.3. Класифікація методів вимірювань
- 1.3. Засоби вимірювальної техніки
- 1.3.1. Класифікація засобів вимірювань
- 1.3.1.1. Поняття і види засобів вимірювань
- 1.3.1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- 1.3.1.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- 1.3.2. Структура засобів вимірювань
- 1.3.2.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- 1.3.2.2. Структурні схеми і види перетворень
- 1.3.2.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- 1.4. Забезпечення державної дисципліни і нагляд за Дотриманням метрологічних правил
- 1.4.1. Забезпечення єдності вимірювань в Україні
- 1.4.2. Метрологічний нагляд і контроль
- 1.4.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- 1.4.4. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- 1.4.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- 1.4.6. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- 2. Стандартизація Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
- 2.1. Нормативно-правові та методичні основи стандартизації
- 2.1.1. Нормативно-правові основи стандартизації
- 2.1.2. Методичні основи стандартизації
- 2.2. Державна система стандартизації
- 2.2.1. Органи та служби стандартизації України
- 2.2.2. Об'єкти державної стандартизації
- 2.2.3. Різновиди нормативних документів і стандартів
- 2.2.4. Застосування стандартів та технічних регламентів
- 2.3. Організація робіт з стандартизації
- 2.3.1. Розробка і перевірка стандартів
- 2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
- 2.3.3. Впровадження стандартів і державний нагляд при їх застосуванні
- 2.3.4. Нормоконтроль технічної документації
- 2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- 2.5. Системи стандартів
- 2.6. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
- 2.6.1. Міжнародна інформаційна система
- 2.6.2. Інформаційне забезпечення в Україні
- 2.6.3. Національний центр міжнародної інформаційної мережі isonet wto
- 2.6.4. Українські класифікатори техніко-економічної інформації
- 2.6.5. Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту
- 2.7. Міжнародна стандартизація
- 2.7.1. Міжнародна організація з стандартизації (iso)
- 2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- 2.7.3. Європейський комітет зі стандартизації - сеn.
- 2.7.4. Міжнародні організації, що співпрацюють з iso
- 2.7.5. Міжнародні стандарти серії iso 9000 і iso 10000
- 2.7.5.1. Склад стандартів серії iso 9000 і iso 10000
- 2.7.5.2. Вибір та застосування стандартів
- 2.7.5.3. Вимоги, що містять стандарти серії iso 9000
- 2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
- 3. Сертифікація та акредитація Вступ. Основні поняття та відомості про сертифікацію продукції
- 3.1. Специфіка організації та виконання робіт із сертифікації
- 3.2. Органи з сертифікації
- 3.2.1. Структура системи сертифікації УкрСепро
- 3.2.2. Знаки відповідності ситеми УкрСепро
- 3.3. Сертифікація продукції в ситемі УкрСепро
- 3.3.1. Порядок сертифікації продукції
- 3.3.2. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- 3.3.3. Правила та порядок проведення робіт з сертифікації
- 3.4. Акредитація органів з оцінки відповідності
- 3.4.1. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
- 3.4.1.1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій
- 3.4.1.2. Випробувальне обладнання, звт випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
- 3.4.1.3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії
- 3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- 3.4.1.5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації
- 3.4.2. Акредитація органів з сертифікації продукції
- 3.4.2.1. Загальні питання акредитації органів з сертифікації продукції
- 3.4.2.2. Вимоги до документації органу з сертифікації
- 3.4.2.3. Акредитація органу з сертифікації
- 3.4.3. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
- 3.5. Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації
- 3.5.1. Загальні питання акредитації аудиторів та критерії їх оцінки
- 3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
- 3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
- 3.6. Акредитація органів та служб і інспекторів на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування звт та атестації методик виконання вимірювань
- Література
- Чеботарьова Олександра Вячеславівна, мікуліна Ірина Олексіївна