2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
Основна сучасна тенденція розвитку робіт у галузі стандартизації, оцінювання та сертифікації систем якості полягає в подальшому і всесторонньому їх впровадженні. Більш детально роботи в цьому напрямку можна визначити таким чином :
— для кожного підприємства, що застосовує систему якості, слід розширювати та деталізувати ті елементи структури і функціонування підприємства, що входять в систему якості і підлягають стандартизації в межах стандартів ISO серії 9000 та 10000;
— деталізація цими підприємствами стандартизованих функцій забезпечення та управління якістю, розвиток методів, засобів технології проектування систем якості;
— розширення сфер застосування систем якості на такі виробничі та невиробничі сфери як виробництво сільськогосподарської продукції, рибальство, хімічна та нафтохімічна промисловість, фармацевтична та косметологічна промисловість, будівництво, захист довкілля, інформаційні технології; сфера послуг (енергопостачання, транспорт, зв'язок, комунальне обслуговування, банківсько-фінансова діяльність, охорона здоров'я, навчання тощо);
— вдосконалення організаційних форм впровадження систем якості, їх сертифікації, акредитації органів з сертифікації систем якості, підготовки і підвищення кваліфікації персоналу, підготовки експертів-аудиторів з систем якості через створення міжнародних та регіональних організацій;
— ініціювання найбільш вагомими міжнародними та регіональними загальноекономічними організаціями робіт в галузі систем якості, які стосуються питань інтеграції економічного простору, розвитку міжнародної торгівлі, ресурсозбереження, охорони прав людини, захисту навколишнього середовища тощо;
— постійний пошук нових методів забезпечення та підвищення якості продукції, а також форм стимулювання і визнання окремих підприємств та працівників за досягнуті успіхи в цьому напрямку на національному, регіональному та міжнародному рівнях;
— дослідження та аналіз впливу людського та різноманітних соціально-культурних чинників на проблему якості, а також чинників, пов'язаних з виснаженням відомих природних ресурсів;
— створення найсучасніших інформаційних систем та мереж на підтримку робіт в галузі якості, та забезпечення інформованості суспільства, товаровиробників та споживачів щодо стану справ у цій галузі.
Особливо чітко названі тенденції проявляються в Європі, в діяльності Європейського Союзу, Комісії Європейського співробітництва, Європейської асоціації вільної торгівлі.
У межах Європейського Союзу встановлено політику та прийнято Європейську програму з якості. Мета європейської політики в галузі якості сформульована таким чином:
— допомогти європейській промисловості стати конкурентноздатною як на європейському, так і на зовнішньому ринках;
— покращити європейську інфраструктуру з забезпечення якості, щоб створити таке технічне середовище (випробування, сертифікацію, акредитацію), яке б допомогло її товаровиробникам мати успіх у нових ринкових умовах;
— зміцнити партнерські відносини між постачальниками та споживачами;
— створити необхідний науково-технічний, промисловий та людський потенціал для Європи XXI століття.
В межах цієї програми встановлено наступний ряд завдань:
-завдання, спрямовані на підвищення компетенції підприємств малого та середнього бізнесу в галузі якості та застосування сучасних технічних знань і методів забезпечення якості;
- завдання спрямовані на гармонізацію правил забезпечення якості та правил щодо безпеки і охорони здоров'я населення та захисту навколишнього середовища, захисту інтересів та прав споживачів;
- завдання стосовно співпраці різноманітних систем і баз даних в галузі якості;
- завдання з удосконалення форм підтримки діяльності у галузі якості національних органів влади.
Програма також передбачає створення Європейського інформаційного центру з проблем якості, розроблення та впровадження демонстраційних проектів з систем якості в основних галузях економіки.
У межах цієї програми формується мережа організацій по проведенню та координації робіт в галузі застосування та розвитку систем якості, підготовки та атестації експертів-аудиторів.
Всі завдання з програми активно стимулюються керівними органами Європейського Союзу, а в міжнародному масштабі аналогічні роботи стимулюються міжнародними організаціями із стандартизації.
- 1. Метрологія Вступ. Основні терміни в галузі метрології
- 1.1. Поняття фізичної величини
- 1.1.1. Види фізичних величин
- 1.1.2. Одиниці фізичних величин
- 1.1.3. Розмірності фізичних величин
- 1.1.4. Види систем одиниць
- 1.1.5. Міжнародна система одиниць
- 1.1.6. Практичні рекомендації з правильного застосування елементів системи si
- 1.2. Вимірювання
- 1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- 1.2.1.1. Поняття вимірювання і вимірювальної інформації
- 1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- 1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання
- 1.2.2. Поняття, що пов'язані з вимірюванням
- 1.2.2.1. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- 1.2.2.2. Методики виконання вимірювань
- 1.2.2.3. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- 1.2.2.4. Засоби, методи і алгоритми контролю
- 1.2.3. Класифікація вимірювань
- 1.2.3.1. Види вимірювань
- 1.2.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- 1.2.3.3. Класифікація методів вимірювань
- 1.3. Засоби вимірювальної техніки
- 1.3.1. Класифікація засобів вимірювань
- 1.3.1.1. Поняття і види засобів вимірювань
- 1.3.1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- 1.3.1.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- 1.3.2. Структура засобів вимірювань
- 1.3.2.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- 1.3.2.2. Структурні схеми і види перетворень
- 1.3.2.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- 1.4. Забезпечення державної дисципліни і нагляд за Дотриманням метрологічних правил
- 1.4.1. Забезпечення єдності вимірювань в Україні
- 1.4.2. Метрологічний нагляд і контроль
- 1.4.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- 1.4.4. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- 1.4.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- 1.4.6. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- 2. Стандартизація Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
- 2.1. Нормативно-правові та методичні основи стандартизації
- 2.1.1. Нормативно-правові основи стандартизації
- 2.1.2. Методичні основи стандартизації
- 2.2. Державна система стандартизації
- 2.2.1. Органи та служби стандартизації України
- 2.2.2. Об'єкти державної стандартизації
- 2.2.3. Різновиди нормативних документів і стандартів
- 2.2.4. Застосування стандартів та технічних регламентів
- 2.3. Організація робіт з стандартизації
- 2.3.1. Розробка і перевірка стандартів
- 2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
- 2.3.3. Впровадження стандартів і державний нагляд при їх застосуванні
- 2.3.4. Нормоконтроль технічної документації
- 2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- 2.5. Системи стандартів
- 2.6. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
- 2.6.1. Міжнародна інформаційна система
- 2.6.2. Інформаційне забезпечення в Україні
- 2.6.3. Національний центр міжнародної інформаційної мережі isonet wto
- 2.6.4. Українські класифікатори техніко-економічної інформації
- 2.6.5. Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту
- 2.7. Міжнародна стандартизація
- 2.7.1. Міжнародна організація з стандартизації (iso)
- 2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- 2.7.3. Європейський комітет зі стандартизації - сеn.
- 2.7.4. Міжнародні організації, що співпрацюють з iso
- 2.7.5. Міжнародні стандарти серії iso 9000 і iso 10000
- 2.7.5.1. Склад стандартів серії iso 9000 і iso 10000
- 2.7.5.2. Вибір та застосування стандартів
- 2.7.5.3. Вимоги, що містять стандарти серії iso 9000
- 2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
- 3. Сертифікація та акредитація Вступ. Основні поняття та відомості про сертифікацію продукції
- 3.1. Специфіка організації та виконання робіт із сертифікації
- 3.2. Органи з сертифікації
- 3.2.1. Структура системи сертифікації УкрСепро
- 3.2.2. Знаки відповідності ситеми УкрСепро
- 3.3. Сертифікація продукції в ситемі УкрСепро
- 3.3.1. Порядок сертифікації продукції
- 3.3.2. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- 3.3.3. Правила та порядок проведення робіт з сертифікації
- 3.4. Акредитація органів з оцінки відповідності
- 3.4.1. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
- 3.4.1.1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій
- 3.4.1.2. Випробувальне обладнання, звт випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
- 3.4.1.3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії
- 3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- 3.4.1.5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації
- 3.4.2. Акредитація органів з сертифікації продукції
- 3.4.2.1. Загальні питання акредитації органів з сертифікації продукції
- 3.4.2.2. Вимоги до документації органу з сертифікації
- 3.4.2.3. Акредитація органу з сертифікації
- 3.4.3. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
- 3.5. Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації
- 3.5.1. Загальні питання акредитації аудиторів та критерії їх оцінки
- 3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
- 3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
- 3.6. Акредитація органів та служб і інспекторів на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування звт та атестації методик виконання вимірювань
- Література
- Чеботарьова Олександра Вячеславівна, мікуліна Ірина Олексіївна