Існуюче планування і забудова

У сучасних границях територія міста Харкова складає 30,6 тис. га.

Сформовану планувальну структуру м. Харкова можна визначити як радіальну, з елементами кільцевої системи.

Основні промислово-селітебні утворення сформувалися по 7 основних радіальних напрямках:

Західний напрямок – Полтавський Шлях, з районами садибної забудови (Холодна Гора, Залютино, Новоселівка) та історична забудова, що сформувалася, у центральній частині міста з Залютинсько-Баварським промрайоном.

Північно-Західний напрямок– вул. Клочківська, проспект Леніна з житловими районами багатоквартирної забудови Олексіївка, Павлове Поле і садибна забудова Іванівка, Павлівка.

До цього напрямку тяжіє Іванівка-промзона й Іванівський промрайон.

Північний напрямок– вул. Сумська, забудова переважно багатоквартирними будинками історичної забудови і північним промрайоном, що сформувався.

Північно-Східний напрямок– вул. Академіка Павлова, забудовано, переважно, багатоквартирними будинками із селищами садибної забудови Журавлівка, Тюринка, Б.Данилівка. До цього напрямку тяжіють Салтівський і Північно-Салтівський промвузли.

Південно-Східний напрямок– Московський проспект, на цьому промислово-селітебному радіусі зосереджені основні промзони міста – Балашовськая, Орджонікідзевска, а також житлові райони багатоквартирної забудови (Селекційний, Нові будинки, район ХТЗ, Рогань) і садибної забудови (Східний, Ново-Східний, сел. Фрунзе, П'ятихатки).

Південний напрямок– проспект Гагаріна, забудований частково багатоквартирними будинками, і селище Основа. Цей напрямок проходить між Диканівською і Балашовською промзонами.

Південно-Західний напрямок– вул. Жовтневої Революції, забудована садибною забудовою Левада, Москалівка, Новожаново і Диканівською промзоною.

Така планувальна структура має два основних недоліки:

1. Усі напрямки сходяться практично в одній точці – зоні історичного центру;

2. Відсутні кільцеві чи напівкільцеві перемички для зв'язку з цими районами (за винятком розв'язки по проспекту 50-річчя СРСР і Московському проспекту).

Існуюча Окружна дорога практично на обслуговування міста не працює.

Характеризуючи садибну забудову в окремих районах міста можна констатувати, що переважає забудова зі зносом житлового фонду понад 60%, це райони Журавлівка, Тюринка, Немышля, Новоселівка, Червоний Промінь, Лиса Гора, Іванівка, частково Олексіївка.

Від 40-50% зносу – це райони Залютино, Хвилинка, Баварія, Лидноє, Філіпівка, Жихарь, Герцена, Ново-Східний, сел. Фрунзе і Шишковка.

З аналізу існуючого планування і сформованої планувальної структури, очевидно, що основним недоліком є радіальність загальноміських магістралей, що сходяться практично в одну точку, історичне ядро центру.

Рішення цієї задачі, шляхом створення розвантажувальних кілець, на різному видаленні від центральної зони, для Харкова на наш погляд, є рішенням не зовсім вірним з трьох основних причин:

• Місто не має чіткої радіально-кільцевої схеми, через сильно розвинутий Салтівський житловий район і промислово-селітебний район, що сформований уздовж Московського проспекту.

• Неоднорідність міської забудови по функціональному використанню і щільності розселення по трасах кільцевих магістралей (нерівномірність завантаження кільця).

• Складність реалізації відносно будівництва (кільце не працює поки воно не побудовано).

У зв'язку з цим в основу територіального упорядкування покладена ідея формування планувального каркасу міста на основі реорганізації міської вуличної мережі відповідно до сучасних вимог і перспективного розвитку міста.

Відповідно до прийнятого проектного рішення, роль такого планувального каркасу будуть грати головні осі функціональної діяльності міста – магістралі безупинного руху, що утворять діаметрально-променеву систему з елементами напівкільцевих зв'язувань.

Проектом пропонується наступне трасування магістралей безупинного руху:

• діаметр – Полтавський Шлях, вул. Постишева, далі Нетіченська набережна, Червоношкільна набережна, через р. Харків, на вул. Шевченка з виходом на вул. Академіка Павлова і до Окружної дороги.

Цей діаметр зв'язує західну частину міста, проходить по дотичній до південної частині історичного центра і виходить на Салтівський масив.

• діаметр Північ - Південь – починається з Окружної дороги в напрямку на Дергачи, далі проходить по вул. Клочківській, обгинає центр по Червоношкільній набережній і виходить на проспект Гагаріна до Окружної дороги на Зміїв.

Цей діаметр зв'язує житлові райони Олексіївка, Павлове Поле, проходить по дотичній у західній частині центра, і виходить на житлову забудову по проспекту Гагаріна до аеропорту.

• діаметр Північ - Південно-Захід – починається з Окружної дороги, далі по вул. Клочківській, обгинає центральну частину міста з північного сходу по вул. Новгородській, далі по вул. Весніна, Матюшенка і виходить на Московський проспект.

Цей діаметр зв'язує північно-західну частину міста, центр і промислово-селітебну зону уздовж Московського проспекту.

Планувальний каркас магістралей безупинного руху доповнюється напівкільцевими магістралями регульованого руху, основними з яких є:

У західній частині– зв'язування між вул. Клочківська, далі вул. Єлізарова, перетинає Полтавський Шлях і до вул. Постишева.

У східній частині– центр вул. Пушкінська, Саперна, Героїв Праці і до Московського проспекту.

У південній частині– від вул. Академіка Павлова, проспект 50-річчя СРСР і до проспекту Гагаріна.

Запропонований планувальний каркас, основою якого служать магістралі безупинного руху, доповнюється водно-зеленими діаметрами, що формуються на р. Харків, Лопань, Немишля, Уди.

Пропонується їх розчищення, укріплення й облаштування берегів, розширення русел і створення каскадів штучних ставків, і озеленення прибережних територій.

До одного з найбільш суттєвих недоліків сформованого планування і забудови можна віднести відсутність чіткого функціонального зонування міста.

Для забезпечення раціонального використання територій міста, проектом пропонується більш чітке функціональне зонування, як основа територіального упорядкування міста:

• загальноміського центра і його розвитку;

• селітебну;

• промислово-складську;

• ландшафтно-рекреаційну.

Зона загальноміського центрагенеральним планом розглядається як полифункціональна структура і містить у собі зону історичного ядра (площа Конституції, Держпром), зону адміністративних будинків, торгово-комерційних установ, банків, установ культурно-побутового обслуговування, рекреаційну зону.

Проектним рішенням передбачені основні заходи щодо організації і функціонування загальноміського центра:

• реконструкція історичного ядра зі збереженням основ структури і характеру сформованої забудови;

• диференціація руху транспорту і пішоходів, з виділенням зон вільних від транспорту;

• озеленення і санація внутріквартальних територій.

Функціональний розподіл території (зонування): історико-архітектурна з виділенням пам'ятників архітектури, ділові, комерційні зони, культурно-просвітні установи, зона житлової забудови, рекреаційні (бульвари, сквери, парки) – може бути конкретно визначені на наступних стадіях проектування (детальний план території центра і правила забудови).

По своїй містобудівній ємності історично сформована частина центра міста у виді певних обмежень, наявності вільних територій, пропускної здатності вуличної мережі, потенційних можливостей інженерного забезпечення (електропостачання, водопостачання і т.д.) не може задовольнити потреб інвесторів як зона суспільно-ділової активності Харківського регіону.

У зв'язку з цим, поряд з реконструктивними заходами в історичній частині міста, пропонується його розширення по напрямках – радіусам пропонованої планувальної структури, а саме:

• у східному напрямкурозміщення нового центра ділової і комерційної активності в районі станції метро Київська, вузлі перетинання двох загальноміських магістралей безупинного руху.

• Таке шарнірне розміщення чи розвиток центра міста в східному напрямку дозволить планувально об'єднати в єдину урбанізовану тканину Салтівський масив і історичну частину міста.

• у південному напрямкупропонується розвивати центр у межах вул. Першої Кінної Армії, станції Харків-Левада і проспекту Гагаріна.

• у західному напрямку уздовж вул. Полтавський Шлях, з реконструкцією в районах Гончарівка, Карлівка, Холодна Гора.

Пропоновані заходи повинні виконуватися з урахуванням наявності пам'ятників архітектури, їхніх охоронних зон і обмежень щодо припустимої поверховості нових будівель.

Розвиток селітебної зони передбачається як за рахунок освоєння площадок усередині міської межі і реконструкції, так і за межею міста.

Відповідно до затвердженої Концепції розвитку м. Харкова до 2015 року розроблялося 3 варіанти територіального розвитку міста.

У генеральному плані прийняті концептуальні положення оцінки територіального росту як «збалансований» при рівновеликій чисельності населення і житлозабез-печеності, прийняті співвідношення багатоквартирної забудови 75% до загального обсягу і 25% садибної.

При розміщенні багатоквартирної забудови 30% пропонується розмістити на реконструкції в центральних районах міста з огляду на її інвестиційну привабливість, забезпеченість інженерно-транспортною інфраструктурою. (Докладно див. розділ «Проектний жилий фонд»).

Формування селітебної зони міста супідрядне основній ідеї магістрального діаметрального-променевого каркасу і розвивається по 3 основним напрямкам:

• північний промінь – вул. Клочківська, проспект Леніна – передбачається ущільнення і реконструкція районів Олексіївки, Павлівки багатоквартирною забудовою в обсязі 195 тис.м² і районів садибної забудови Флоринки, Сокольників в обсязі 55,0 тис.м² ;

• північно-східний напрямок – вул. Академіка Павлова і територія Східної Салтівки до Окружної дороги забудовується багатоквартирними житловими будинками в обсязі 1500 тис.м² і садибною забудовою в обсязі 400,0 тис.м² ;

• південно-східний напрямок – Московський проспект забудовується багатоквартирними будинками в обсязі 392,0 тис.м² і район «Рогань» – 230,0 тис.м² , а також визначені райони садибної забудови: Південні П´ятихатки – 295,0 тис.м² і район вул. Ньютона – 96,0 тис.м² .

Розміщення житлового будівництва на реконструйованих територіях передбачено в районах зі зносом житлового фонду понад 60% і сконцентровано в центральній зоні міста.

Генеральним планом визначені площадки чи зони комплексної реконструкції (у найбільш інвестиційно привабливих ділянках) спільно зі зносом, під пробивання магістралей безупинного руху, центрів ділової і комерційної активності, а також житлових комплексів з більш високою вартістю одного м² загальної площі, ніж у периферійних районах.

Так до районів комплексної реконструкції відноситься район центра комерційної і ділової активності ст. метро Київська, з реконструкцією житлової садибної забудови сел. Журавлівка, Тюринка обсягом у 345,0 тис.м² .

Для завершення забудови магістралі безупинного руху вул. Клочківської намічена реконструкція районів Олексіївка, Павлівка в обсязі 194,0 тис.м² .

Комплексна реконструкція в районі станції Левада-Харківська передбачає розміщення житлових комплексів ємністю 85-90 тис.м² .

Уздовж Полтавського Шляху намічена реконструкція районів Новоселівка-Холодна Гора в обсязі 210,0 тис.м² .

Крім того, генеральним планом передбачається вибіркова реконструкція і надбудова існуючого житлового фонду в історичній частині міста.

Загальний обсяг багатоквартирного будівництва з реконструкції на розрахунковий термін –1648,8 тис.м² загальної площі.

Аналіз існуючого стану територій, зайнятих зеленими насадженнями що не представляють цінності, які знаходяться у занедбаному стані, та неефективно використовуються, показує що при відповідних містобудівних обґрунтуваннях можливо використовувати під житлове та громадське будівництво ділянки площею 362,88 га.

Ландшафтно-рекреаційна зона.Розвиток цієї зони передбачено за рахунок:

• реконструкції існуючої внутрішньоміської системи зелених насаджень (міських і районних парків, скверів і бульварів);

• озеленення територій, що були зарезервовані під час будівництва нових житлових районів під зелене будівництво;

• трансформація зелених насаджень спецпризначення в прибережних захисних смугах уздовж водотоків і водойм.

У цілому по місту Харкову структура рекреаційних територій досить розвита: парки культури і відпочинку – 442,0 га; парки міські, районні, сади житлових районів – 228,0 га; сквери – 448,0 га; набережні і бульвари – 258,5 га; гідропарки і лугопарки – 434,0 га, крім того в місті існують значні території зайняті міськими лісами і лісопарками.

Генеральним планом передбачається подальше розширення рекреаційної зони в районах нового будівництва:

• створення в районі Салтівського житлового масиву озелененої й обводненої зони відпочинку уздовж р. Немишлі;

• подальший благоустрій Олексіївського парку;

• розширення і благоустрій водноспортивного комплексу в північній частині міста на р. Харків;

• благоустрій і озеленення р. Уди.

У цілому по місту пропонується створити водно-зелені діаметри по ріках: Харків – Лопань – Немишля – Уди й об'єднати в єдину рекреаційну систему з загальноміськими парками і набережними.

Промислово-складська зона, сформована промисловими, складськими й іншими територіями зайнятими під'їзними коліями, дорогами, установами обслуговування, управління і складає по місту 5390,0 га, крім того в центральній частині за межами промформувань розміщені підприємства загальною площею 164,0 га.

У планувальній структурі міста виділено 5 промислових зон – Іванівська, Балашовська, Диканівська, Орджонікідзевська і Безлюдівська комунально-складські зони; 9 промислових районів – Іванівський, Московський, Балашовський, Диканьківський, Основ´янський, Фрунзенський, Орджонікідзевський, Баварський, Північний; 12 груп підприємств і 5 промвузлів.

Докладна характеристика і перелік підприємств представлені в роботі Харківського ПромбудНІІпроекту «Аналіз стану і використання промислових територій міста».

Розвиток промислової зони на перспективу, на період до 2026 року передбачається в існуючих межах промформувань.

У центральній частині міста, поза промисловими утвореннями розміщені промислові підприємства загальною площею 164 га, більша частина з них – бази, склади, автотранспортні підприємства.

Генеральним планом рекомендується їхня передислокація чи зміна функціонального використання земельної ділянки, під відповідну для даної зони функцію (торгівля, банки, офіси чи інші установи). Перелік цих підприємств із розмірами земельних ділянок відображено у роботі «ПромбудНІІпроекту».

Особливо складне питання використання й організації територій визначених під організацію санітарно-захисних зон від промислових підприємств.

Згідно даних «ПромбудНІІпроекту» у санітарно-захисних зонах знаходиться 458,0 га одно-двоповерхової забудови і 318,0 га багатоквартирної (вище 2-х поверхів).

Єдиний закон України, який визначає дії в цій сфері – це закон «Про охорону атмосферного повітря» який диктує відселення проживаючих з цих зон за рахунок коштів міського бюджету чи за рахунок коштів промислових підприємств, які є джерелами забруднень. Природно, що відселення 50-60 тис. чоловік завдання складне й у найближчий доступний для огляду період нереальне. Єдиний реальний шлях – це скорочення розмірів СЗЗ до границь промпідприємств, у крайньому випадку, до мінімальних розмірів - 50 метрів.