Факт небезпеки встановлено. А що робити далі?

На жаль, швидко і якісно вивчити або навіть оцінити сту­пінь поширення лиха у тисячах сіл і міст України поки що неможливо у зв'язку з відсутністю дешевих приладів по вимі­рюванню концентрації радону.

За попередніми даними, Україну можна вважати однією з радононебезпечних країн світу.

Безпека працюючих з радіоактивними речовинами забезпечується таким чином: встановлення гранично допустимих доз опромінення різними видами іонізуючих випромінювань; застосування захисту часом, відстанню; проведення загальних заходів захисту; використання засобів індивідуального захисту.

До головних засобів захисту відносяться: використання джерел із мінімальним виходом випромінювання (захист кількістю); обмеження часу роботи (захист часом); віддалення робочих місць від джерел (захист відстанню); екранування джерел або робочих місць.

Період напіврозпаду. Найважливішою характеристикою будь-якої радіоактивної речовини є період його напіврозпаду. Час, протягом якого радіоактивна речовина втрачає половину своєї активності, називають періодом напіврозпаду (Т ¹∕₂). Кожна радіоактивна речовина характеризується незмінним, характерним тільки їй, періодом напіврозпаду (табл. 1). Період напіврозпаду обернено пропорційний активності.

Таблиця 1.

Період напіврозпаду деяких радіонуклідів

Радіонуклід	Період напіврозпаду
Уран-238	4,4 млрд. років
Уран-235	700 млн. років
Уран-234	245 тис. років
Стронцій-90	30-90 років
Стронцій-89	52 доби
Цезій-137	30 років
Полоній-210	22,3 роки
Йод-131	8 діб
Цезій-134	2 роки
Полоній-212	0,0000003 с
Радон-222	3,8 діб
Церій-141	32,5 доби