Засоби боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
Очищення повітря від викидів сірчистого газу може здійснюватися при попередній обробці палива для видалення з нього сірки чи шляхом уловлювання сірчистого ангідриду з газів у очисних спорудах. При використанні вапнякового способу гази промивають у скрубері вапняковим молоком, яке реагує з SO2 .
Аміачний спосіб очищення газів від SO2 буває циклічний і нециклічний. За циклічним способом попередньо ретельно очищають повітря від механічних домішок, охолоджують його до 35-40 С і пропускають через розчин сульфіду амонію. Нециклічним способом повітря очищають від сірчистого ангідриду, пропускаючи через розчин сульфату амонію.
Очищення викидів від оксидів азоту здійснюють за допомогою окислювальних методів, що ґрунтуються на попередньому окисленні NO3 з наступним поглинанням NO2 та N2O3 різними поглиначами. У промисловості використовують метод окислення NO у газовій фазі за допомогою кисню. Для каталітичного очищення найчастіше застосовуються каталізатори, які містять дорогоцінні метали. Як пальне використовують водень, природний і нафтовий гази, оксиди вуглецю та ін.
Вентиляційні викиди деяких виробництв, пов'язаних з фарбуванням та сушінням різних виробів, містять органічні речовини, концентрації яких значно перевищують ГДК для атмосферного повітря. Якщо ГДК розчинників у атмосферному повітрі, залежно від складу, не повинна перевищувати в середньому 0,6 мг/м3, то їх концентрації у вентиляційних викидах досягають 1...10 мг/м3. Для утилізації і знешкодження таких викидів використовують адсорбційний та окислювальний методи. Найбільш розповсюджений адсорбент при рекуперації легких розчинників – активоване вугілля. Як десорбуючі агенти застосовують гостру насичену чи перегріту водяну пару, пари органічних речовин та інертні гази. Як правило, вуглеадсорбційні установки для рекуперації легких розчинників сьогодні включають два адсорбери з нерухомим шаром активованого вугілля, які працюють періодично: в одному з них здійснюється очищення забрудненого повітря, а в другому – термічна регенерація.
При визначенні методів знешкодження найбільш розповсюджених у будівельній індустрії токсичних газів потрібно враховувати, що це гази неоднакові за своїми фізико-хімічними властивостями, тому для їх уловлювання не можуть бути використані якісь одні методи очищення. В умовах підприємств промисловості будівельних матеріалів при невеликих об'ємах очищуваних газів раціональним є термічне знешкодження прямим спалюванням в автономних топках. Методи каталітичного окислення доцільно застосовувати при очищенні порівняно невеликих об'ємів газів, невисокому вмісті в них токсичних інгредієнтів, при ретельному очищенні від пилу і смол.
На підприємствах мінеральних добрив гази, що містять значну кількість оксиду вуглецю та сірчистого ангідриду, доцільно знешкоджувати нейтралізацією оксиду вуглецю шляхом високотемпературного спалювання у полум'ї газових горілок. Методи високотемпературного спалювання газів в печах дають перевагу при очищенні газів з високим вмістом в них баласту, а також мінеральних домішок.
Рис. 4 – Принципова модель управління якістю навколишнього середовища
Застосування вогневого методу зневоднення промислових викидів дістало розповсюдження у виробництві червоної глиняної цегли.
Існують ще й інші види очищення викидів у промисловості будівельних матеріалів, такі як очищення вентиляційних викидів від пилу, очищення викидів від окису вуглецю, способи очищення повітря від шкідливих домішок, аеродинамічне пиловиділення та очищення пилових викидів, захист виробничої техносфери від зварювання та інших аерозолів.
- Основні поняття курсу
- 1.2. Класифікація технологій
- 1.3. Екологічна характеристика технології
- Запитання для контролю знань:
- 2.1. Особливості та приоритетні напрямки розвитку науки й техніки
- 2.2. Системи „високих” технологій
- 2.3. Ефективність нової техніки
- 2.4. Технологічний ризик
- 2.5. Проблема модернізації виробничої бази і технічний рівень
- Запитання для контролю знань:
- 3.1. Вибір і обґрунтування технологічної схеми виробництва
- 3.2. Виробнича структура промислових підприємств
- 3.3. Проектування основного виробництва на промислових підприємствах
- 3.4. Контроль технологічного процесу і якості продукції
- 3.5. Матеріальний баланс підприємства
- Запитання для контролю знань:
- Лекція 4 Тема: „науково-технічна підготовка виробництва”
- 4.1. Завдання науково-технічної підготовки виробництва
- 4.2. Технологічна підготовка виробництва
- 4.3. Склад технічної документації на стадії підготовки виробництва
- 4.4. Удосконалення організації та управління виробництвом
- 4.5. Оптимізація процесів виробництва продукції
- Порядок розрахунку
- Запитання для контролю знань:
- 5.1. Що таке якість?
- Показники якості продукції
- Оцінка якості обслуговування споживачів
- Запитання для контролю знань:
- 6.1. Будівельні процеси
- 6.2. Технічне та тарифне нормування
- 6.3. Карти трудових процесів
- 6.4. Потоковість будівельних процесів
- 6.5. Контроль якості будівельно-монтажних робіт і продукції
- Запитання для самоконтролю знань:
- 7.1. Особливості виробництва електроенергії
- 7.2. Розподілення електроенергії
- 7.3. Поняття балансу електроенергії
- 7.4. Розрахунок енергетичного балансу
- 7.5. Охорона праці й навколишнього середовища
- 7.6. Енергетичний баланс підприємства
- Порядок розрахунку
- Запитання для контролю знань:
- Тема: „технологія і екологія”
- 8.1. Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього
- Види забруднювачів
- Вплив забруднювачів на здоров’я людини
- Засоби боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- Запитання для самоконтролю знань: