logo search
буд мат лаби

Визначення властивостей щільних заповнювачів для важкого бетону Короткі відомості

Заповнювачі – це природні або штучні сипкі матеріали визначеного зернового складу, які використовують для отримання розчинів і бетонів загальнобудівельного та спеціального призначення (теплоізоляційних, декоративних, жаростійких, вогнетривких, електропровідних, морозостійких, тампонажних, гідротехнічних тощо). Заповнювачі поділяють за величиною середньої густини зерна нащільні(pm>2г/см3) тапористі(pm< 2 г/см3).

Щільні заповнювачі використовують для отримання важких бетонів (із середньою густиною більше 2000 кг/м3).

Щільні заповнювачі класифікують:

Гравій (ДСТУ Б В.2.7-71-98) – це різного ступеня обкатані уламки кам’яної породи крупністю від 5 до 70 мм, що утворюються в результаті природного руйнування (вивітрювання) вивержених чи осадових гірських порід. За походженням розрізняють гравій яровий (гірський), річковий та морський. Якщо вміст піску становить 25...40%, то матеріал називають піщано-гравійною сумішшю. Внаслідок недостатнього зчеплення з цементним розчином гравій не застосовують у бетонах, які мають міцність при стиску вище 30 МПа. Крупні фракції гравію використовують для подрібнення на щебінь.

Щебінь(ДСТУ Б В.2.7-71-98) – це сипкий матеріал у вигляді зерен неправильної форми, що одержують подрібненням гірських порід, які мають міцність при стиску від 20 до 120 МПа. Зерна щебеню мають кутасту форму й більш розвинуту, ніж у гравію, шорстку поверхню, а тому міцність їх зчеплення з цементним каменем значно вища, ніж у гравію. Для виробництва щебеню подрібнюють вивержені породи – граніт, діабаз, діорит; щільні осадові породи – вапняк, доломіт; метаморфічні кварцити.

Пісок (ДСТУ Б В.2.7-32-95)це дрібний заповнювач, який у бетоні поряд з цементним тістом сприяє утворенню ієрархічної структури матеріалу.

Піски класифікують:

Метою роботи є ознайомлення з основними методами випробування щільних заповнювачів для важкого бетону