1.3Вдосконалення техніки, технології та організація виробництва як головний чинник підвищення ефективності роботи підприємства

Основні чинники підвищення ефективності виробництва. Це техніка, технологія, організація виробництва.

Техніка (машини, механізми, автоматизовані системи управління виробництвом тощо) дозволяє механізувати й автоматизувати виробництво. Прийнято розрізняти часткову і комплексну механізацію та автоматизацію.

Часткова механізація - початкова форма механізації, що характеризується заміною ручної праці машинами на окремих процесах виробництва, головним чином на основних. При частковій автоматизації окремі операції і процеси виробництва здійснюються автоматичними машинами, механізмами і устаткуванням без участі людини. Ці знаряддя праці працюють серед звичайних, неавтоматизованих машин, не створюючи взаємодіючої системи. Найбільше ефективні верстати-автомати в окремих випадках підвищують продуктивність праці в 5-10 і навіть 20 разів. У результаті цього знижуються питомі капітальні витрати на будівництво заводів, зменшуються витрати виробництва, підвищується рентабельність виробництва і продукції, поліпшується якість продукції, що випускається .

Технологія як наука про засоби і методи переробки сировини виникнула в зв'язку з розвитком значної машинної промисловості. До дійсного часу технологія промислового виробництва виростив у самостійну галузь знань, нагромадила великий теоретичний і практичний матеріал. З описової вона перетворилася в точну науку, засновану на вітчизняних і закордонних відкриттях і винаходах, передовому досвіді. Технологія впливає на удосконалювання виробничих процесів, організацію виробництва, скорочення важкої і рутинної праці. У результаті такого тісного зв'язку з виробництвом технологія стала радикально впливати на зниження витрат живої і матеріалізованої праці.

Технологічним процесом називається послідовна зміна форми, розмірів, властивостей матеріалу або напівфабрикатів із метою одержання виробу відповідно до заданих технічних вимогами.

Технологічна дисципліна тісно пов'язана з такими економічними дисциплінами, як економіка підприємства і підприємництва, менеджмент, економіка та управління науково-технічним прогресом та інші. Зв'язок технології з економікою виявляється, наприклад, через відношення людей в процесі виробництва. Відносини, охоплюють взаємодії всіх різноманітних компонентів продуктивних сил, тобто моментів процесу праці самого по собі, називаються технологічними. Вони укладаються в систему взаємодії "людина - наука - техніка - виробництво - економіка". Наука і техніка є засобами збільшення виробничих можливостей . З економічної точки зору тільки ті технологічні процеси є оптимальними, що сприяють найбільш повному задоволенню матеріальних і духовних потреб людини. Рівень технології будь-якого виробництва робить вирішальний вплив на його економічні показники (прибуток, рентабельність продукції, витрати виробництва та ін.) Тому економісту необхідні достатні знання сучасних технологічних процесів, а інженеру - знання в області економіки. Тими і іншими знаннями повинен володіти підприємець.

Організація виробництва - це сукупність методів, що забезпечують найбільше доцільне з'єднання і використання в часу і просторі засобів праці, предметів праці та самої праці з метою ефективного ведення виробничих процесів і в цілому підприємницької діяльності.

Вдосконалювання виробництва повинно здійснюватися в напрямку його спеціалізації (суворого закріплення усе більш обмеженого обсягу різноманітних робіт, виконуваних на кожній ділянці виробництва), подальшої концентрації (доведення виробництва до оптимальних масштабів), комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів і керування ними. До сучасних методів організації виробництва ставиться потокове виробництво продукції масового попиту. Вищою формою організації потокових методів є автоматичні потокові лінії. Вони бувають в основному дві системи: із спеціальних верстатів-автоматів переривчастої дії та роторні - безперервної дії. У якості спеціальних можуть застосовуватися верстати з програмним керуванням, для виконання допоміжних операцій - робототехнічні пристрої. Ефективність потокової організації виробництва складається в тому, що вона дозволяє повніше реалізувати пропорційність, ритмічність і безперервність, різко скоротити простої устаткування, частку допоміжних операцій, зменшити тривалість виробничого циклу, підвищити якість продукції. Основні показники ефективності виробництва. Економічна ефективність виробництва в найбільш загальному вигляді означає результативність, тобто співвідношення між результатами, досягнутими в процесі виробництва, і витратами живої і матеріалізованої праці. Складний характер економіки, її багатофакторність і різноманіття зв'язків обумовлюють необхідність використання при вимірюванні економічного ефекту системи показників. Для вираження економічного ефекту можуть використовуватися такі показники, як величина сукупного суспільного продукту, національний дохід, товарна, реалізована продукція, прибуток, собівартість продукції, величина транспортних витрат, рівень трудових і матеріальних витрат та інші. Як критерій (основного мірила, головного ознаки) оцінки ефективності виробництва виступає економія суспільної праці, зростання його продуктивності. При визначенні економічної ефективності розрізняють поточні і одноразові витрати. Перші виробляються постійно по мірі виготовлення продукції і характеризують витрати виробництва (собівартість продукції). Одноразові витрати - це авансіруемие суспільством кошти на створення основних і приріст оборотних фондів у формі капітальних вкладень. Особливе місце в оцінці ефективності громадського виробництва займають показники використання капітальних вкладень. Вони характеризують ефективність використання фондів накопичення і відшкодування на створення нових основних фондів і приріст оборотних фондів, технічне вдосконалення виробництва. Прибуток підприємства - комплексний показник, що характеризує якість виробничо-господарської діяльності. Величина прибутку залежить головним чином від зміни продуктивності праці, матеріаломісткості виробництва, якості продукції, ефективності використання основних фондів.

Одиничні показники характеризують одну із властивостей продукції; найбільш широко застосовуються. До цієї групи належать показники: технічного ефекту, призначення, технологічності, надійності, стандартизації, уніфікації, а також показники ергономічні, естетичні, патентно-правові та економічні. Більш докладно розглянемо деякі з одиничних показників, найбільш часто використовуваних для оцінки якості технічних виробів. Показники технічного ефекту характеризують здатність виробу виконувати свої функції в заданих умовах використання за призначенням. Одиничні показники технічного ефекту: продуктивність компресора, гідро помпи , насоса, верстата; вантажопідйомність ліфта, баштового крана і т.п. Показники призначення характеризують ступінь відповідності машини її цільовим призначенням і область застосування. Вони підрозділяються на класифікаційні (вантажопідйомність, швидкохідність , потужність); конструктивні (зручність управління, розміщення, огляду); експлуатаційні (простота і доступність обслуговування, ефективність роботи, яку можна виконувати за допомогою даного технічного пристрою). Показники технологічності характеризують властивості виробу, що визначають пристосованість його конструкції до досягнення найменших витрат усіх видів ресурсів при виробництві, експлуатації та ремонті. До одиничним показниками технологічності відносять: коефіцієнт застосованості матеріалів, коефіцієнт уніфікації, трудомісткість. Надійність - властивість виробу виконувати задані йому функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники в допустимих межах протягом необхідного часу або потрібної напрацювання. Основними кількісними показниками надійності є напрацювання на відмову, імовірність безвідмовної роботи, коефіцієнт готовності та ін Довговічність - властивість виробу зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонтів. Кількісними показниками довговічності є ресурс і термін служби. Ремонтопридатність - властивість виробу, яка полягає в його пристосованості до попередження, виявлення та усунення відмов і несправностей шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів. Збереженість - властивість виробу зберігати обумовлені показники і після терміну зберігання і транспортування, встановленого в технічній документації. Одиничні показники: середній термін збереження, призначений термін зберігання. Безвідмовність - властивість виробу зберігати працездатність протягом деякого напрацювання без вимушених перерв. Показник безпеки характеризує властивості виробу, що гарантують безпеку людини та інших об'єктів на всіх режимах експлуатації виробу, при обслуговуванні, транспортуванні та зберіганні. Естетична характеристика є результатом художньо-конструкторської відпрацювання вироби, спрямованої на створення його раціональних, лаконічних і пропорційних архітектурних форм, а також на його належне зовнішнє, зокрема, кольорове оформлення. Ергономічна характеристика машини дозволяє судити про раціональність її конструкції з точки зору вимог психології, фізіології та гігієни праці обслуговуючих її працівників. Показником якості роботи для робітників служить відсоток без дефектного виготовлення продукції та здачі її ВТК або замовнику з першого пред'явлення, для інженерно-технічних працівників і службовців - коефіцієнт якості.

Тобто вдосконалення техніки та технології є основним чинником приросту продуктивності праці що забезпечує зниження трудомісткості виробів .

Розділ 2 Характеристика діяльності підприємства