Випробування Будівельних розчинів Короткі відомості

Будівельний розчин – це штучний камінь, отриманий при твердінні раціонально підібраної суміші, що складається з в’яжучої речовини, дрібного заповнювача (піску), води та добавок. До затвердіння суміш цих компонентів називають розчиновою сумішшю.

За ДСТУ Б В.2.7-23-95 будівельні розчини класифікують за призначенням, середньою густиною та видом в’яжучої речовини.

За призначенням будівельні розчини поділяють на спеціальні (акустичні, теплоізоляційні, радіаційнозахисні, хімічностійкі, жаростійкі, тампонажні тощо) та розчини для кам’яних кладок, монтажу будівельних конструкцій, облицювальних і штукатурних робіт.

За середньою густиною у сухому стані розчини поділяють на важкі з середньою густиною 1500 кг/м³ і більше та легкі, що мають середню густину менше 1500 кг/м³.

За видом в’яжучої речовини будівельні розчини поділяють на прості з використанням одного виду в’яжучої речовини (цементні, вапняні, гіпсові тощо) та складні – на основі змішаних в’яжучих речовин (цементно-вапняні, вапняно-зольні, вапняно-гіпсові тощо).

Основними показниками якості розчинової суміші є рухомість, середня густина, розшаровуваність, водоутримувальна здатність та водовідділення (ДСТУ Б В.2.7-114-2002, ГОСТ 5802-86) (табл. 7.1). Обов’язковим є визначення рухомості та середньої густини розчинової суміші.

Таблиця 7.1