1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
В ІВТ як і в техніці зв'язку, сигналом називається матеріальний носій інформації, який фізично є енергетичним процесом. Тому вимірювальний сигнал - енергетичний носій вимірювальної інформації. Активна (але не пасивна) ФВ сталої інтенсивності - граничний випадок енергетичного процесу; отже вона може стати сигналом. Пасивна (параметрична) ФВ, хоча є матеріальним носієм інформації, однак не є сигналом, бо фізично не є енергетичним процесом і сама не може проявити свій розмір, у якому міститься вимірювальна інформація. Її можна отримати, якщо сформувати вимірювальний сигнал, використовуючи цю пасивну ФВ, і далі, при необхідності, перетворити його так, щоб вимірювальна інформація набула форми, в якій вона придатна для використання за призначенням.
Добування вимірювальної інформації про розміри ФВ здійснюється формуванням і перетворенням вимірювальних сигналів шляхом модуляції і кодування за допомогою засобів вимірювань з використанням допоміжних технічних засобів, в тому числі обчислювальних. Для формування і перетворення вимірювальних сигналів, обов'язковою є наявність відповідного носія, здатного сприймати вимірювальну інформацію і відображати її у вигляді зміни (приросту) своїх інформаційних параметрів.
Основу процесів відображення інформації при формуванні і перетворенні вимірювальних сигналів становлять модуляція і кодування, які органічно пов'язані між собою і окремо не існують. Модулюються інформаційні параметри носія інформації, а кодується вимірювальна інформація. Кодування - відображення різноманітності однієї множини різноманітністю іншої. Відображення фізичним аналогом називається аналоговим кодуванням. Відображення інформації умовними знаками (символами), зокрема цифровими, називається цифровим кодуванням. Відповідно до цього відрізняють аналогові та цифрові вимірювальні сигнали і аналогову та цифрову форми вимірювальної інформації.
Неперервний чи дискретизований за часом або простором, континуальний або квантований за рівнем вимірювальний сигнал є аналоговим. Дискретизований і квантований аналоговий сигнал, будучи дискретним, стає цифровим тільки після цифрового кодування. Цифровий сигнал завжди дискретний, але терміни "цифровий" і "дискретний" ототожнювати не можна. Не можна також називати кодом цифрове значення величини, а також її числове значення.
Звернемо увагу на відмінність термінів "інформаційний" та "інформативний" параметри. Інформаційним називається такий параметр носія інформації, який може сприймати інформацію при формуванні чи перетворенні вимірювального сигналу. Інформативний параметр носія інформації - це вже якийсь конкретний параметр, який відображає інформацію. В противагу до нього всі інші параметри носія інформації називають неінформативними.
Перетворення вимірювальних сигналів, очевидно, не є самоціллю, це - спосіб матеріальної реалізації перетворення вимірювальної інформації, а саме
YY(X)=K{X}=K{MX1X}= K{MX}K{1X}=MY1Y
де 1X, 1Y, MX, MY одиниці та істинні числові значення (інформація) перетворюваної Х на Y величин згідно з кодом К , причому через наявність похибок перетворення мають місце втрати кількості інформації.
- 1. Метрологія Вступ. Основні терміни в галузі метрології
- 1.1. Поняття фізичної величини
- 1.1.1. Види фізичних величин
- 1.1.2. Одиниці фізичних величин
- 1.1.3. Розмірності фізичних величин
- 1.1.4. Види систем одиниць
- 1.1.5. Міжнародна система одиниць
- 1.1.6. Практичні рекомендації з правильного застосування елементів системи si
- 1.2. Вимірювання
- 1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- 1.2.1.1. Поняття вимірювання і вимірювальної інформації
- 1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- 1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання
- 1.2.2. Поняття, що пов'язані з вимірюванням
- 1.2.2.1. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- 1.2.2.2. Методики виконання вимірювань
- 1.2.2.3. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- 1.2.2.4. Засоби, методи і алгоритми контролю
- 1.2.3. Класифікація вимірювань
- 1.2.3.1. Види вимірювань
- 1.2.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- 1.2.3.3. Класифікація методів вимірювань
- 1.3. Засоби вимірювальної техніки
- 1.3.1. Класифікація засобів вимірювань
- 1.3.1.1. Поняття і види засобів вимірювань
- 1.3.1.2. Класифікація вимірювальних приладів
- 1.3.1.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- 1.3.2. Структура засобів вимірювань
- 1.3.2.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- 1.3.2.2. Структурні схеми і види перетворень
- 1.3.2.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- 1.4. Забезпечення державної дисципліни і нагляд за Дотриманням метрологічних правил
- 1.4.1. Забезпечення єдності вимірювань в Україні
- 1.4.2. Метрологічний нагляд і контроль
- 1.4.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- 1.4.4. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- 1.4.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- 1.4.6. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- 2. Стандартизація Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
- 2.1. Нормативно-правові та методичні основи стандартизації
- 2.1.1. Нормативно-правові основи стандартизації
- 2.1.2. Методичні основи стандартизації
- 2.2. Державна система стандартизації
- 2.2.1. Органи та служби стандартизації України
- 2.2.2. Об'єкти державної стандартизації
- 2.2.3. Різновиди нормативних документів і стандартів
- 2.2.4. Застосування стандартів та технічних регламентів
- 2.3. Організація робіт з стандартизації
- 2.3.1. Розробка і перевірка стандартів
- 2.3.2. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
- 2.3.3. Впровадження стандартів і державний нагляд при їх застосуванні
- 2.3.4. Нормоконтроль технічної документації
- 2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- 2.5. Системи стандартів
- 2.6. Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації
- 2.6.1. Міжнародна інформаційна система
- 2.6.2. Інформаційне забезпечення в Україні
- 2.6.3. Національний центр міжнародної інформаційної мережі isonet wto
- 2.6.4. Українські класифікатори техніко-економічної інформації
- 2.6.5. Видавнича та пропагандистська діяльність Держстандарту
- 2.7. Міжнародна стандартизація
- 2.7.1. Міжнародна організація з стандартизації (iso)
- 2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- 2.7.3. Європейський комітет зі стандартизації - сеn.
- 2.7.4. Міжнародні організації, що співпрацюють з iso
- 2.7.5. Міжнародні стандарти серії iso 9000 і iso 10000
- 2.7.5.1. Склад стандартів серії iso 9000 і iso 10000
- 2.7.5.2. Вибір та застосування стандартів
- 2.7.5.3. Вимоги, що містять стандарти серії iso 9000
- 2.7.5.4. Тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості
- 3. Сертифікація та акредитація Вступ. Основні поняття та відомості про сертифікацію продукції
- 3.1. Специфіка організації та виконання робіт із сертифікації
- 3.2. Органи з сертифікації
- 3.2.1. Структура системи сертифікації УкрСепро
- 3.2.2. Знаки відповідності ситеми УкрСепро
- 3.3. Сертифікація продукції в ситемі УкрСепро
- 3.3.1. Порядок сертифікації продукції
- 3.3.2. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- 3.3.3. Правила та порядок проведення робіт з сертифікації
- 3.4. Акредитація органів з оцінки відповідності
- 3.4.1. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
- 3.4.1.1. Загальні питання організації випробувальних лабораторій
- 3.4.1.2. Випробувальне обладнання, звт випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
- 3.4.1.3. Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії
- 3.4.1.4. Порядок акредитації випробувальних лабораторій
- 3.4.1.5. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій та скасування акредитації
- 3.4.2. Акредитація органів з сертифікації продукції
- 3.4.2.1. Загальні питання акредитації органів з сертифікації продукції
- 3.4.2.2. Вимоги до документації органу з сертифікації
- 3.4.2.3. Акредитація органу з сертифікації
- 3.4.3. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
- 3.5. Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації
- 3.5.1. Загальні питання акредитації аудиторів та критерії їх оцінки
- 3.5.2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів
- 3.5.3. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
- 3.6. Акредитація органів та служб і інспекторів на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування звт та атестації методик виконання вимірювань
- Література
- Чеботарьова Олександра Вячеславівна, мікуліна Ірина Олексіївна