2 Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.

Після перероблення молока-сировини для одержання молочних продуктів на молокопереробних підприємствах накопичується значна кількість вторинних молочних ресурсів – знежиреного молока, сироватки, маслянки. Так, для одержання 1 т вершкового масла необхідно переробити близько 20…22 т молока-сировини. Решта по масі – це знежирене молоко та маслянка.

У процесі виробництва сиру від сирного зерна відходить до 75…80 % сироватки. Нині близько 80 % сироватки після одержання підсирних вершків на підприємствах не перероблюється, незважаючи на високу вихідну вартість незбираного молока та достатньо високий вміст у сироватці поживних та біологічно повноцінних компонентів. Це суттєво відбивається на економічних показниках підприємств на фоні зменшення обсягів виробництва молока в аграрному секторі та погіршує екологічний стан навколишнього середовища. Повне перероблення всіх компонентів молока, раціональне використання побічних продуктів, зниження нормативних втрат – це найважливіші резерви для збільшення обсягів виробництва молочної продукції та підвищення ефективності роботи підприємств в цілому. Безвідходна технологія запобігає забрудненню навколишнього середовища, що має велике соціальне та екологічне значення. Висока поживна та біологічна цінність молока зумовлюють необхідність використання всіх його компонентів для виготовлення продуктів харчування. В цілому вирішення проблеми повного й комплексного перероблення молочної сировини можливе лише за умови підтримки молочної галузі на державному рівні у межах ґрунтовно розроблених національних програм.

Існують три основні напрямки (способи) промислового перероблення знежиреного молока, маслянки і молочної сироватки:

- комплексне використання всіх компонентів сировини (напої, згущені і сухі продукти, замінники незбираного молока);

- використання окремих компонентів сировини (вилучення молочного жиру, білків, лактози);

- одержання складових частин молочної сировини з подальшим глибоким їх переробленням (гідролізати казеїну і сироваткових білків, глюкозо-галактозні сиропи, етиловий спирт, лактулоза та ін.).