2 Гідрогенізація жирів.
Гідрогенізація жирів- каталітичне приєднання водню до складних ефірів гліцерину і ненасичених жирних кислот.
Існують дві мети, що досягаються при гідрогенізації олій. Однією з них є зміна наявних у природі жирів і олій в цілях отримання продуктів з консистенцією і технологічними характеристиками, необхідними для забезпечення певних функціональних можливостей. Гідрогенізованні масложирові продукти можуть виготовлятися з доброю збитістю, стійкістю масла при смаженні, швидким плавленням та іншими функціональними характеристиками, які потрібні для спеціалізованого застосування. Другою причиною проведення гідрогенізації є підвищення стійкості до окислення. Стабільність смаку необхідна для збереження прийнятної якості жирового продукту протягом досить тривалого часу після обробки та пакування і для його використання в якості компонента готового продукту. У процесі гідрогенізації може бути отриманий широкий асортимент масложирових продуктів залежно від умов проведення процесу, вихідних олій і ступеня насиченості або ізомеризації.
Рідкофазна каталітична гідрогенізація є однією з найбільш важливих і складних хімічних реакцій, що проводяться при обробці харчових жирів і олій.
Продукти гідрогенізації - саломаси- є дуже складною сумішшю внаслідок безлічі реакцій, що протікають паралельно, при яких відбуваються:
• насичення подвійних зв'язків;
• ізомерізанія подвійних зв'язків;
• зсув місця розташування подвійних зв'язків, зазвичай до більш енергетично вигідного положення.
З хімічної точки зору жири та олії є сполуками гліцерину і жирних кислот, так званими тригліцеридами. Частини тригліцеридів, які можуть змінюватися при гідрогенізації, відносяться до ненасичених жирних кислот. Насичені жирні кислоти містять тільки одинарні вуглецеві зв'язки і хімічно є найменш реакційноздатними. Фізично вони мають більш високі температури плавлення і при кімнатній температурі знаходяться у твердому стані. Ненасичені жирні кислоти містять один або більше подвійних вуглецевих зв'язків і при кімнатній температурі являють собою рідини з істотно нижчими точками плавлення, ніж відповідні їм насичені жирні кислоти.
Гідрогенізація може відбуватися тільки при змішуванні трьох реагуючих компонентів: ненасиченого масла, каталізатора і газоподібного водню. Для того щоб водень зміг дифундувати через рідину до твердої поверхні каталізатора, його необхідно попередньо розчинити в рідкій олії. Кожна адсорбована на каталізаторі ненасичена жирна кислота може реагувати з атомом водню, що призводить до насичення подвійного зв'язку, переміщенню його на нову позицію або ізомеризації в більш тугоплавку транс-форму. Ізомерія положення подвійного зв'язку і просторова ізомерія дуже важливі для виробництва частково гідрогенізованих жирів. При наявності в ненасиченій олій для гідрогенізації моно-, ди- і триненасичених жирних кислот може виникнути конкуренція за поверхню каталізатора. На каталізаторі адсорбуються переважно ди- і триненасичені вуглеводневі ланцюжки. Вони частково ізомеризуються або гідрогенізуются до мононенасичених, поки їх концентрація не зменшиться до дуже низького рівня, що дозволяє мононенасиченим вуглеводневим ланцюгам адсорбуватися на каталізаторі і вступати в реакцію.
Досягнення бажаного ступеня гідрогенізації масложирового продукту зазвичай оцінюється за вмістом твердих тригліцеридів (ТТГ), який характеризує кількість твердих речовин в жирі при різних температурах. Природні жири не є індивідуальними сполуками. Продукти гідрогенізації утворюють ще більш складні суміші в результаті паралельних реакцій. Відбувається не тільки насичення воднем подвійних зв'язків, але й ізомеризація деяких зв'язків.
Крім того, зсув зв'язків може протікати одночасно з цис-транс-ізомерізацією, що ще більше ускладнює виробництво гідрогенізованого жиру.
Селективна гідрогенізація є інструментом, за допомогою якого можна керувати процесом часткової гідрогенізації. Терміном «селективність» позначають порядок насичення подвійних зв'язків воднем: в першу чергу ця реакція протікає з більш ненасиченими жирними кислотами, потім - з менш ненасиченими. Теоретично в олії, затверділій при ідеально дотриманій селективності, спочатку вся ліноленова кислота повністю відновиться до лінолевої, перш ніж почнеться відновлення лінолевої кислоти до олеїнової; потім лише після повного відновлення лінолевої кислоти до олеїнової почнеться відновлення олеїнової кислоти до стеаринової.
- Білет № 01
- 1 Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- 2 Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні, хімічні, біохімічні).
- 3 Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- Білет № 02
- 2 Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- 3 Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- Білет № 03
- 3 Методи консервування, що ґрунтуються на принципі анабіозу.
- Білет № 04
- 2 Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- 3 Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- Білет № 05
- 2 Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- 3 Застосування антибіотиків при консервуванні.
- Білет № 06
- 2 Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- 3 Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- Білет № 07
- 2 Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- 3 Причини псування харчових продуктів.
- Білет № 08
- 2 Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- 3 Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- Білет № 09
- Білет № 10
- 3 Особливості асептичного фасування.
- Білет № 11
- 2 Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- 3 Основні поняття про функціональне харчування.
- Білет № 12
- 2 Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- 3 Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- Білет № 13
- Білет № 14
- Білет № 15
- 2 Охарактеризуйте способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- 3 Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- Білет № 16
- 3 Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- Білет № 17
- 3 Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- Білет № 18
- 1 Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- Білет № 19
- 2 Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- 3 Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- Білет № 20
- 2 Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- 3 Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- Білет № 21
- 1 Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- Білет № 22
- Білет № 23
- Білет № 24
- Білет № 25
- 2 Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- Білет № 26
- 1 Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- Білет № 27
- 3 Основні правила зберігання харчових продуктів.
- Білет № 28
- 2 Способи пакування готової продукції.
- 3Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- Білет № 29
- 1 Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- 3 Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- Білет № 30
- 1 Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- 2 Гідрогенізація жирів.
- 3 Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.