logo
Диплом Рыбас(5)

2.1 Розробка моделі зачіски

При створенні художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо, необхідно враховувати закономірності побудови зачіски, яку утворюють такі компоненти, як: форма і силует, лінії і колір, засобами або прийомами за допомогою яких вони формуються й пропорції, баланс, ритм, контраст, нюанс.

Композиція – побудова розташування, співвідношення складових частин зачіски.

Композицією називається і результат, цієї дії – сама зачіска. Від того наскільки вдало вирішена композиція, залежить краса та виразність зачіски. Обов`язковим для композиції є єдність стилю та образність форми.

Так як, зачіска «Сальвадор Далі» є авангардною – майбутньою зачіскою, а майбутнє кожен бачить по своєму, то на думку автора в майбутньому будуть відсутні всі пропорції та закони композиції (рис.2.1.1).

Закони композиції:

1. Закон композиції – усі компоненти та композиційні засоби підпорядковані призначенню зачіски. В призначені зачіски повинно бути і змістом її форми.

2. У зачісці присутній композиційний центр, який здебільшого трактується як місце зосередження основних важливих зв’язків між елементами, він може розташовуватись на будь-якій частині голови, і не збігатися з геометричним центром, або віссю симетрії.

3. Усі частини, компоненти співвідносяться між собою, а також з обличчям і фігурою людини. Цей закон фіксується на масштабності, тобто відношенні величини форми зачіски до величини голови, деталей обличчя, фігури людини. Масштабність має прямий зв'язок із кольором і фактурою зачіски із світлим волоссям здається дещо більшою ніш з темного.

Рисунок 2.1.1 – Розробка моделі зачіски

У зачісці «Сальвадор Далі» присутній постижерний виріб – це ваза, хвиля, годинниковий механізм та валик. Ці постижерні вироби гармоніюють між собою створюючи певний образ.

Постижерна ваза в зачісці (додаток Б) розташована на лівій верхній стороні потиличної зони з якої ніби стикає постижерна хвиля (додаток В). На цю хвилю причепленні постижерні годинникові механізми (додаток Г), які дають вигляд ніби стикають по цієї хвилі.

Форма зачіски — це загальний контур зачіски виділений під будь-яким кутом зору.

У даної видовищної зачіски, яка розглядається у дипломному проекті має трикутну форму в анфас і в профіль, має також вертикальні, горизонтальні, зігнуті, діагональні лінії; конструктивні, конструктивно-декоративні.

Для оцінки об’ємної форми важливі 2 ракурси: вигляд зачіски в анфас, зі сторони обличчя, та вигляд з боку. Форми за виглядом нагадують геометричні фігури — кулі, конуси, куби, та інші. Загальна форма зачіски дає уявлення про ідею зачіски, її призначення й художній задум.

Форма характеризується поверхнею. Існують 4 типи базових ліній, які око людини здатне прослідкувати в зачісці: горизонтальні лінії, вертикальні, вертикальні, діагональні, зігнуті, проміжні.

Горизонтальні лінії – паралельні, вони походять в одному і тому напрямку не перетинаючись одна одної відносно лінії горизонту, або лінії підлоги. Горизонтальна лінія відповідна за ширину у зачісці, бо вона впадає в око починаючи з центральної точки і до самого її кінця. Горизонтальні лінії створюють відчуття спокою, монументальності.

Вертикальні лінії – прямі спрямовані згори вниз, або згори в гору. Подібні лінії в зачісці візуально подовжують і звужують обличчя, при створені зачіски вони виражають злет, прагнення ввись, або навпаки рух у низ.

Діагональні лінії – розташовуються між горизонтальними та вертикальними лініями. Часто їх використовують для підкреслення, або навпаки для приховування якихось рис обличчя. Діагональні лінії використовуються для привертання уваги до зачіски. В емоційному плані вони створюють відчуття руху, спливання (текучості).

Зігнуті лінії – надають зачісці оптимальної форми, згин може бути великим або малим, може утворювати повне коло, або частину коло, лінії можуть бути спрямовані горизонтально, вертикально або діагонально. Лінії, що повторюються у протилежних напрямках утворюють у залізці хвилю або рух. Вдалі поєднання та використання цих ліній допоможе у використані у цих зачісках.

Силуетні або контурні – створюють зовнішні обриси зачіски і дають найбільш загальне уявлення про її форму й ступінь об’ємності визначаються пропорції та виражають напрям моди. Їх характер сприяє задуму композиції.

Конструктивні – це робочі лінії, що використовуються при створені, як окремих деталей так і форма зачісок, їх ще називають технологічними. Різні проділи у яких волосся отримує напрямок у пасма також належить до конструктивних ліній. У готовій зачісці ці лінії можуть бути помітними.

Конструктивно-декоративні – це видимі конструктивні лінії, що мають подвійне навантаження: з одного боку вони використовуються при побутові форми , а з іншого беруть участь в естетичному вирішенні моделі (хвилі зроблені пальцями рук).

Усі лінії мають бути взаємопов’язані та взаємозумовлені загальним композиційним задумом і будь-які з них можуть бути головними чи підрядними залежно від композиції зачіски.

Величина форми і її частини – ця особливість, що підкреслює величина зачіски з обличчям ілюзійне збільшує, або зменшує. Наприклад при маленькій зачісці обличчя має виглядати більше, а при великій воно візуально зменшується. При цьому не слід забувати про співвідношення величини зачіски з фігурою. Дрібні деталі у великій формі підкреслюють її величину, а великі навпаки зменшують.

Зі зміною форми, за величиною змінюється і її маса тобто вагова кількість форми «важка» або «легка», у нашому випадку — важка. Чим монументальніше побудована зачіска, тим масивніше вона виглядає. Статична форма виглядає важче, ніж така ж за формою, але характерна рухом волосся. Максимальної маси набувають форми, наближені за своїм виглядом до форми куба, циліндра, кулі. На зміну масі форми впливає фактор прикрас.

Колір та фактура волосся моделі пряме, тонке та еластичне, фарбоване тон у тон, темно русявого кольору.

Колір впливає на відчуття легкості та важкості. Світлі тони наближують і збільшують темні які діють навпаки.

Колір тісно пов'язаний з фактурою волосся тобто з характером його будови (товщина, блиск, еластичність). Від фактури волосся залежить створення конструктивних і декоративних ліній.

Тонке волосся – проблема відсутність об’єму. Тонке рідке волосся легко вкладати, але при цьому воно швидко втрачає набуту форму. Требо, проділ час від часу переміщувати на іншу сторону, тоді волосся здається пишніше.

Силует — площинне зорове сприйняття об’ємної форми, чітко обмеженої контурі. За ступенем прилягання зачіски до голови. Зачіску поділяють на 3 групи: скульптурний, декоративний, напівприлеглий.

У даної моделі напівприлеглий силует – поєднує особливості скульптурного та декоративного.

Силует скульптурний — повторює форму голови відкриває як перевага так і недоліки. Візуально змінює, як форму голови, так і її природні пропорції, а також пропорції голови що до фігури людини.

Декоративний силует – відступає від природних обрисів голови, маскує та змінює, як форму голови, а також пропорції голови, що до фігури людини.

Напив-прилеглий – поєднує особливості двох попередніх.

Зачіска «Сальвадор Далі» повністю асиметрична.

Асиметрія – це повна різниця однієї половини цілого другій половині, повна не відповідність за розташуванням і величи­ною всіх деталей, ліній та інших елементів композиції, що входять у зачіску, відносно осі симетрії.

Асиметрія буває кількох видів: повна, горизонтальна, та діагональна асиметрія. Ритм. При порівнянні будь-яких однорідних елементів зачіски можливі три види зіставлення та зв'язку. Одним із них є ритм

Ритм мо­же бути швидким або плавним. Швидкий ритм означає чітко вира­жені переходи, наприклад, тугі локони або круті хвилі. Плавний ритм більше помітний у пишних зачісках або на довгому хвилясто­му волоссі. Великі повтори слід застосовувати помірно, бо може виникати монотонність.

Нюанс – це відношення од­норідних елементів, схожих між собою. Схожість виражена сильніше, ніж різниця, і зв'язок утворюється на явно вираженої схожості.

Ритм, нюанс і контраст у композиції використовуються як художні засоби побудови єдності елементів зачіски та їх гармонійного зв'язку в певному масштабі конкретної зачіски.

Таблиця 2.1.1— Розробка конструкції моделі

Форма зачіски

Силует зачіски

Баланс зачіски

Нюанс зачіски

Величина форми

Лінії форми

Маса форми

Фактура волосся

Трикутна, як в анфас так і в профіль

Вертикальні, горизонтальні, зігнуті, діагональні

Важка

Пряме, еластичне, тонке, фарбоване, змішане

Напівприлеглий

Повна асиметрія

У кольорі

Таким чином, при створенні художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо «Сальвадор Далі», автором були враховані: лінії зачіски: конструктивні, конструктивно-декоративні, лінії форми: вертикальні, горизонтальні, зігнуті, діагональні, форма — трикутна, як в анфас так і в профіль, маса — важка, фактура волосся — пряме, еластичне, тонке, фарбоване тон у тон, силует — напівприлеглий, колір — темно русявий, баланс – повна асиметрія та нюанс у кольорі.