2.2 Характеристика особливостей зовнішності моделі та її корекція

При створенні жіночої зачіски авангардного та класичного стилю на довгому волоссі, автором проводиться аналіз зовнішності, особливостей та фігури моделі.

У кожної людини з будь-яким типом обличчя можуть бути відхилення

від ідеальної форми обличчя. Це можуть бути дуже довгий або маленький кирпатий ніс, відстовбурчені вуха, коротка або дуже довга, худа шия, великі риси обличчя, низький або високий лоб.

У обраної моделі овальний тип обличчя — ідеальне обличчя. Це характеризується плавними переходами лінії лоба, скронь, щелеп і підборіддя, що утворюють овал: висота обличчя –18,5 см, ширина чола – 13 см, скули – 12 см, підборіддя – 6 см (рис.2.2.1). Володарям даного типа обличчя можна позаздрити, тому що овальна форма дозволяє носити зачіски будь-якого вигляду: від найкоротших до дуже довгих. Вибір повинен в даному випадку ґрунтуватися на особливостях волосся, прихильності тому або іншому стилю, віковому і інших критеріях. Коротка стрижка з об'ємною чілкою до рівня очей дасть можливість виглядати молодше, зачіска з довгим кучерявим волоссям підкреслить жіночність, а пишна коротка «шапочка» додасть елегантність і шарм.

Окрім моделі при виборі зачіски слід звернути увагу на форму голови, риси обличчя, зростання і фігуру. Адже люди з одним і тим же типом обличчя розрізняються, як правило, кольором очей і волосся, формою шиї і голови і так далі. Правильні риси обличчя або яскраво виражені недоліки зустрічаються не так часто, а ось дрібні неістотні порушення в пропорціях є майже на кожному обличчі. Уміло підібрана і майстрове виконана зачіска в союзі з професійним макіяжем допоможе вирішити ці маленькі проблеми.

У обраної моделі рідке волосся, тому їй личать високі зачіски. При цьому вони не мають бути великого об'єму, інакше голова здаватиметься непропорційною по відношенню до останніх частин тіла.

Модель має високий лоб і довгу шию. Довгу шию можна образно зробити коротше за допомогою крупних локонів. В цьому випадку ідеальна стрижка «Каре» середньої довжини (до підборіддя) з під витими всередину кінцями. Наявність чубка в даному випадку не грає принципової ролі.

Високий лоб можна залишити відкритим лише в тому випадку, якщо він прикрашає модель (в епоху ренесансу багато хто навіть збривав волосся на лобі, аби оптично зробити його вищим). Коли ж високий лоб швидше псує, ніж прикрашає модель, його можна прикрити довгим чубком. В даному випадку високий лоб є прикрасою моделі.

Обрана модель має ідеальну форму очей, зеленого кольору, ідеальний ніс, ідеальні пропорції фігури 90*58*90, зріст 172 см (додаток Д).

Окрім моделі і фігури, одним з найважливіших критеріїв при виборі правильного фасону зачіски є тип волосся. Через характерні особливості кожного з них існує цілий ряд різного роду рекомендацій з приводу того, яка зачіска личить тому або іншому типові.

По своєму складу волосся можна розділити на чотири типи: жирне, сухе, нормальне і змішане.

У обраної моделі волосся тонке, змішане, гідроскопичне.

Змішане – волосся жирне на коренях, але сухе і ламке на кінцях.

Жирне – на другий день після миття втрачає пишність, стає липким, має неприємний специфічний запах, мало тримає зачіску.

Сухе – тьмяне, ламке, не еластичне, погано розчісується, легко рветься, січеться на кінцях, погано піддається укладанню. Легко усмоктує вологу.

Тонке волосся великої довжини виглядає досить бідно, тому подібних зачісок треба уникати. До того ж велика довжина стоншує і без того тонке волосся. З таким волоссям краще віддати перевагу фасонам середньої довжини (не нижче за плечі) або дуже коротким. Зістригати їх краще на одному рівні, це додасть зачісці об'єм, а волосся виглядатиме товще.

Рисунок 2.2.1 – Зовнішність моделі

Таким чином, при створенні видовищної зачіски на довгому волоссі, автором була підібрана модель у якої овальний тип обличчя, високий лоб і довга шия, ідеальні пропорції фігури 90*58*90, зріст 172 см. За фактурою та кольором: тонке, рідке, еластичне, пряме, темно русявий колір волосся, не фарбоване.