6.Живильні речовини повинні бути водорозчинними

Живильні речовини, що утримують азот і фосфор потрібні для збільшення швидкості біодеструкції вуглеводнів у ґрунті. Сира нафта містить приблизно 15% водню й 85% вуглецю які можуть бути використані бактеріями як джерело їжі. Метаболізм мікроорганізмів буде оптимальним, якщо вуглець у ґрунті збалансований потрібною кількістю азоту й фосфору.

Крім основних живильних речовин (азоту й фосфатів), є другорядні живильні речовини (такі як калій і сірка) і мікроелементи (такі як залізо й цинк). У більшості ґрунтів азот і фосфор будуть речовинами, що лімітують процес біодеструкції. Добавка необхідних живильних речовин може бути виконана шляхом внесення сільськогосподарських добрив для постачання азотом і фосфором. Добрива можуть закупатися в місцевих розплідниках або магазинах "Все для саду".

Сечовина, хлорид амонію (NH₄Cl і амоній нітрат (NH₄NO₃ найпоширеніші види сільськогосподарських азотних добрив. Проте, мочевина й нітрат амонію дають найкращі результати в поєднанні із хлоридом амонію й сечовина використовується найбільш часто, тому що вона найбільш дешева, її вартість від 0,20 до 0,30 доларів за фунт.

Суперфосфат (0-18-0) і подвійний суперфосфат (0-45-0) найбільш часто використовувані види фосфорних добрив, фосфат амонію також може використовуватися в деяких районах. Подвійний суперфосфат найменш дорогий вид цих добрив, його вартість близько 0,50 доларів за фунт.

Література по біоремедиації найбільш часто рекомендує додавати добрива в пропорції, що залежить від співвідношення кількості вуглецю (у сирій нафті) до азоту й фосфору. Оптимальне співвідношення цих елементів звичайно вказується як 100:10:1 (тобто 100 частин вуглецю [C] до десяти частин азоту [N] і однієї частини фосфору [P]). Проте, рідко приходиться додавати загальну кількість фосфору й азоту рекомендоване цим співвідношенням C:N:P тому що живильні речовини вертаються в природний круговорот після загибелі мікроорганізмів. Додавання більшої кількості азоту, ніж 100/10 = C/N, особливо одноразово, може токсично впливати на бактерій і інших організмів, що живуть у ґрунті.

Концентрація азоту й фосфору в ґрунті повинна контролюватися шляхом виміру їхнього вмісту у водній витяжці із ґрунту Оптимальна концентрація фосфатів звичайно 1/2 від вмісту азоту. Розчинність фосфору може бути обмежена, якщо присутня велика кількість кальцію, тому що фосфат кальцію малорозчинений у воді.