3.5 Обробка результатів досліду
Склад дистиляту і залишку визначають за графіком, на осі ординат якого відкладають показники заломлення гексану і бензолу , а також дистиляту і залишку ; на осі абсцис – вміст гексану у %об.(рис.3.4). Показники заломлення чистих компонентів суміші з’єднують прямою лінією. Зі значень і проводять горизонталі до перетину з цією лінією. З точок перетину 1 і 2 опускають перпендикуляри на вісь абсцис і одержують вміст гексану в залишку та дистиляті . Одержані значення показників заломлення і склади продуктів заносять в таблицю 3.1.
За одержаними значеннями складу дистиляту і залишку графічним методом визначають теоретичну і фактичну кількість тарілок в експериментальній колоні. Графічний метод визначення теоретичної кількості тарілок в колоні наведений на рис.3.5. Спочатку будують криву рівноваги фаз за рівноважними концентраціями парової і рідкої фаз. Пізніше будують робочі лінії верху і низу колони. Координати т.К() і т.L() для побудови робочої лінії верху колони. Координати т.М (), а т.S знаходиться на перетині ординати з робочою лінією верху колони . З’єднують точки М і S та одержують лінію концентрації низу колони. Між кривою рівноваги фаз і лініями концентрації верху і низу колони проводять ступінчату лінію, починаючи від т.К і закінчуючи т.М. Кількість горизонтальних площадок дорівнює кількості теоретичних тарілок в колоні. Фактична кількість тарілок в колоні визначається за формулою:
, (3.1)
де - теоретична кількість тарілок в колоні, шт; - коефіцієнт корисної дії тарілки (для більшості тарілок = 0,5).
Таблиця 3.1 – Дослідні дані
Показники | Продукти | |||
Гексан | Бензол | Дистилят | Залишок | |
Показник заломлення, Вміст гексану, %об |
|
|
|
|
Вміст гексану, % об.
Рисунок 3.4- Графік для визначення складу дистиляту і залишку
Рисунок 3.5- Визначення кількості тарілок в колоні графічним методом
- Лабораторний практикум
- Івано-Франківськ
- 1 Загальні положення
- 2 Основні правила техніки безпеки
- 3 Звіт з роботи
- 4 Рекомендована література
- Лабораторна робота №1 Абсорбція аміаку водою
- Мета і задачі роботи
- Теоретичні основи
- 1.2.1 Призначення і суть процесу
- 1.2.2 Параметри, які впливають на абсорбцію
- Опис лабораторної установки
- Порядок виконання роботи
- 1.5 Обробка результатів досліду
- 1.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №2 Адсорбційна очистка олив
- 2.1 Мета і задачі роботи
- 2.2 Теоретичні основи
- 2.2.1 Призначення і суть процесу
- 2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію
- 2.3 Опис лабораторної установки
- 2.4 Порядок виконання роботи
- 2.5 Обробка результатів досліду
- 2.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №3 Ректифікація бінарної суміші
- 3.1 Мета і задачі роботи
- 3.2 Теоретичні основи
- 3.2.1 Призначення і суть процесу ректифікації
- 3.2.2 Параметри, які впливають на ректифікацію
- 3.3 Опис лабораторної установки
- 3.4 Порядок виконання роботи
- 3.5 Обробка результатів досліду
- 3.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №4 Екстракція бензолу етиленгліколем
- 4.1 Мета і задачі роботи
- 4.2 Теоретичні основи
- 4.2.1 Призначення і суть процесу
- 4.2.2 Методи екстракції
- 4.2.3 Параметри, які впливають на процес
- 4.3 Опис лабораторної установки
- 4.4 Порядок виконання роботи
- 4.5 Обробка результатів досліду
- 4.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
- 5.1 Мета і задачі роботи
- 5.2 Теоретичні основи
- 5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
- 5.2.2 Сировина і одержувані продукти
- 5.2.3 Каталізатор
- 5.2.4 Параметри, що впливають на процес
- 5.2.4.1 Якість сировини
- 5.2.4.2 Температура в реакторі
- 5.2.4.3 Час контакту сировини і каталізатора
- 5.2.4.4 Кратність циркуляції каталізатора
- 5.2.4.5 Тиск в реакторі
- 5.3 Опис лабораторної установки
- 5.4 Порядок виконання роботи
- 5.5 Обробка результатів
- 5.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №6 Підготовка сировини до каталітичного реформінгу
- 6. 1 Мета і задачі роботи
- 6.2 Теоретичні основи
- 6.2.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- 6.2.2 Сировина і одержувані продукти
- 6.2.3 Каталізатори
- 6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
- 6.2.4.1 Якість сировини
- 6.2.4.2 Температура на вході в реактори
- 6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- 6.2.4.4 Тиск в реакторах
- 6.2.4.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- 6.2.4.6 Перепад температури по висоті реактора
- 6.2.4.7 Перепад тиску на каталізаторі
- 6.2.4.8 Температура стінок реактора
- 6.3 Опис лабораторної установки
- 6.4 Порядок виконання роботи
- 6.5 Обробка результатів досліду
- 6.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
- 7.1 Мета і задачі роботи
- 7.2 Теоретичні основи
- 7.2.1 Призначення і суть процесу
- 7.2.2 Сировина і одержувані продукти
- 7.2.3 Параметри, що впливають на процес
- 7.2.3.1 Якість сировини
- 7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- 7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- 7.2.3.4 Температура
- 7.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- 7.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- 7.3 Опис лабораторної установки
- 7.4 Порядок виконання роботи
- 7.5 Обробка результатів досліду
- 7.6 Контрольні питання