5.4 Порядок виконання роботи
Включають електричну піч 2, при цьому ручку лабораторного автотрансформатора встановлюють на позначку 220 В. Зважують 100 г сировини і заливають її у ділильну лійку 4, після чого включають подачу води в холодильник 8. Коли потенціометр 6 покаже температуру в реакторі 450...4600С, відкривають кран на ділильній лійці з сировиною і подають її з швидкістю 10 мл/хв (при більшій швидкості подачі сировини різко зменшується температура в реакторі, що призводить до сповільнення реакцій крекінгу). При контакті сировини і каталізатора проходить крекінг сировини. Рідкі продукти крекінгу стікають з реактора 1 в колбу 7. Газоподібні продукти і частина бензину у вигляді парів проходять через холодильник 8, частково конденсуються і збираються в збірнику конденсату 9. Вуглеводневі гази через гумову трубку викидуються в атмосферу.
Після того, як сировина з лійки 4 стече в реактор 1 і припиниться поступлення продуктів в колбу 7, виключають нагрівання реактора, для цього ставлять ручку на ЛАТРі в положення „0” і виймають вилку з розетки. Рідкі продукти крекінгу переливають із
1-реактор; 2-циліндрична вертикальна електрична піч; 3-лабора-торний автотрансформатор; 4-ділильна лійка; 5-термопара; 6-потен-ціометр; 7-конічна колба;8-холодильник; 9- збірник конденсату
Рисунок 5.1 – Схема лабораторної установки каталітичного крекінгу
колби 7 і збірника 9 у попередньо зважену конічну колбу. Колбу з продуктами зважують на аналітичній вазі і визначають масу рідких продуктів крекінгу-бензину і газойлей. Для визначення кількості одержаного бензину, його відганяють від легкого і важкого газойлів на апараті Енглера(рис.5.2). Для цього рідкі продукти крекінгу зливають в колбу 1. Її закривають корком з термометром 2. Встановлюють колбу на азбестову прокладку 6. Відвідну трубку вставляють в трубку 8 холодильника 3, після чого колбу закривають металевим кожухом 7. Мірний циліндр 4 ставлять під нижній загнутий кінець трубки холодильника. Під час перегонки циліндр закривають ватою, щоб не було втрат парів. Включають газовий пальник 5 і регулюють нагрівання колби так, щоб перша крапля бензину при перегонці впала з кінця трубки холодильника не раніше 5 хвилин і не пізніше 15 хвилин від початку нагрівання. Після падіння першої краплі бензину в циліндр, збільшують нагрівання і ведуть перегонку з швидкістю 20...25 крапель за 10 секунд, що відповідає 4...5 мл/с. Кінцем перегонки бензину рахується момент, коли термометр покаже температуру 1950С. Нагрівання припиняють, зважують циліндр з бензином.
1-колба з боковим відводом; 2-термометр; 3-ванна холодильника; 4-мірний циліндр; 5-газовий пальник; 6-азбестова прокладка; 7-металевий кожух; 8-трубка холодильника; 9,10-патрубки для вводу і виводу води
Рисунок 5.2 – Прилад для відгону бензину від газойлів
- Лабораторний практикум
- Івано-Франківськ
- 1 Загальні положення
- 2 Основні правила техніки безпеки
- 3 Звіт з роботи
- 4 Рекомендована література
- Лабораторна робота №1 Абсорбція аміаку водою
- Мета і задачі роботи
- Теоретичні основи
- 1.2.1 Призначення і суть процесу
- 1.2.2 Параметри, які впливають на абсорбцію
- Опис лабораторної установки
- Порядок виконання роботи
- 1.5 Обробка результатів досліду
- 1.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №2 Адсорбційна очистка олив
- 2.1 Мета і задачі роботи
- 2.2 Теоретичні основи
- 2.2.1 Призначення і суть процесу
- 2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію
- 2.3 Опис лабораторної установки
- 2.4 Порядок виконання роботи
- 2.5 Обробка результатів досліду
- 2.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №3 Ректифікація бінарної суміші
- 3.1 Мета і задачі роботи
- 3.2 Теоретичні основи
- 3.2.1 Призначення і суть процесу ректифікації
- 3.2.2 Параметри, які впливають на ректифікацію
- 3.3 Опис лабораторної установки
- 3.4 Порядок виконання роботи
- 3.5 Обробка результатів досліду
- 3.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №4 Екстракція бензолу етиленгліколем
- 4.1 Мета і задачі роботи
- 4.2 Теоретичні основи
- 4.2.1 Призначення і суть процесу
- 4.2.2 Методи екстракції
- 4.2.3 Параметри, які впливають на процес
- 4.3 Опис лабораторної установки
- 4.4 Порядок виконання роботи
- 4.5 Обробка результатів досліду
- 4.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
- 5.1 Мета і задачі роботи
- 5.2 Теоретичні основи
- 5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
- 5.2.2 Сировина і одержувані продукти
- 5.2.3 Каталізатор
- 5.2.4 Параметри, що впливають на процес
- 5.2.4.1 Якість сировини
- 5.2.4.2 Температура в реакторі
- 5.2.4.3 Час контакту сировини і каталізатора
- 5.2.4.4 Кратність циркуляції каталізатора
- 5.2.4.5 Тиск в реакторі
- 5.3 Опис лабораторної установки
- 5.4 Порядок виконання роботи
- 5.5 Обробка результатів
- 5.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №6 Підготовка сировини до каталітичного реформінгу
- 6. 1 Мета і задачі роботи
- 6.2 Теоретичні основи
- 6.2.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- 6.2.2 Сировина і одержувані продукти
- 6.2.3 Каталізатори
- 6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
- 6.2.4.1 Якість сировини
- 6.2.4.2 Температура на вході в реактори
- 6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- 6.2.4.4 Тиск в реакторах
- 6.2.4.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- 6.2.4.6 Перепад температури по висоті реактора
- 6.2.4.7 Перепад тиску на каталізаторі
- 6.2.4.8 Температура стінок реактора
- 6.3 Опис лабораторної установки
- 6.4 Порядок виконання роботи
- 6.5 Обробка результатів досліду
- 6.6 Контрольні питання
- Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
- 7.1 Мета і задачі роботи
- 7.2 Теоретичні основи
- 7.2.1 Призначення і суть процесу
- 7.2.2 Сировина і одержувані продукти
- 7.2.3 Параметри, що впливають на процес
- 7.2.3.1 Якість сировини
- 7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- 7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- 7.2.3.4 Температура
- 7.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- 7.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- 7.3 Опис лабораторної установки
- 7.4 Порядок виконання роботи
- 7.5 Обробка результатів досліду
- 7.6 Контрольні питання