4.1 Склад розрахунково-пояснювальної записки.

Розрахунково-пояснювальна записка до дипломного проекту повинна мати в загальній обкладинці стандартний титульний лист і завдання на проектування дипломного проекту, анотацію, зміст, вступну частину, основні розділи (технічне завдання, технічна пропозиція, технічний опис, розрахунки, монтажно-експлуатаційна документація), висновки, резюме іноземною мовою та перелік використаної літератури. Всі розділи дипломного проекту виконують українською мовою. В окремих випадках, при наявності об’єктивних умов, за рішенням засідання кафедри дипломний проект може виконуватися іншою мовою: російською або іноземною.

4.1.1 Вступ і основні розділи розрахунково-пояснювальної записки оформляють як самостійні документи по ГОСТ 2.105-79, тобто по формі заголовних і послідовних аркушів, кожен з яких повинен мати відповідний основний напис (штамп, форма 2 і 2а по ГОСТ 2.104-68) і власну нумерацію листів, яку проставляють у відповідних графах штампів. За межами рамки у правому верхньому куті кожної сторінки проставляють їх сквозну номерацію, яку використовують в змісті.

4.1.2 У вступному розділі приводять обгрунтування вибору теми диплома.

Згідно з ГОСТ 7.32-81, вступний розділ і розділ “висновки” не нумерують, тому їх шифр повинен мати вигляд: КНУТД.ХХХХХ.ООО.ПЗ.

В цьому розділі, при необхідності приводять короткий опис об’єкту автоматизації або технологічного процесу, який автоматизується, показують доцільність і актуальність його автоматизації.

4.1.3 Перший розділ: завдання на проектування або технічне завдання, має зміст, залежно від теми диплому. Нормативні матеріали, за якими треба складати технічні завдання для різних тем дипломних проектів подані у [1].

В усіх випадках в технічному завданні обов'язково повинні бути такі основні пункти:

• призначення і склад системи, що проектується;

• принцип дії;

• технічні характеристики;

• умови експлуатації.

4.1.4 Другий розділ: технічна пропозиція, що повинна складатись із огляду і аналізу існуючих методів вирішення поставленої задачі, їх переваг і недоліків, порівняння цих методів між собою. Завершенням цього розділу повинен бути обґрунтований вибір прийнятого для подальшої розробки методу чи технічного рішення проектування системи.

4.1.5 Наступний розділ: технічний опис системи автоматизації, який виконують у відповідності до вимог розділу 4 ГОСТ 2.601-68.

4.1.6 Розрахункова частина, яка обов'язково повинна бути виконана з застосуванням ЕОМ. Тут треба привести вхідні та вихідні дані і результати розрахунків, в разі необхідності структурні схеми алгоритмів і тексти програм для ЕОМ,

Як предмет розрахунку на ЕОМ можуть бути рекомендовані:

• розрахунок параметрів налагодження, стійкості і показників якості роботи автоматичної системи регулювання;

• розрахунки та моделювання електронних схем та схем автоматизації;

• розрахунок похибок системи автоматичного контролю;

• розрахунок надійності роботи апаратури.

Менш бажані розрахунки: конструктивні, силові (динамічні), оптичні, теплові і т.п., тобто такі, що мають відношення не до автоматичної, а технологічної частини диплому. Крім того, на ЕОМ треба проводити розрахунки економічної частини, які приведені в п. 4.1.8.

Всі розрахунки слід проводити в одиницях виміру системи СІ. В кінці розрахункового розділу треба привести аналіз результатів обчислень та висновки.

4.1.7 Необхідні монтажні і експлуатаційні документи, які виконують у відповідності до вимог ГОСТ 2.601-68. Вони можуть складатися з:

• інструкції по монтажу, пуску, регулюванню і обкатці системи на місці її експлуатації (ИМ);

• інструкції по експлуатації (ИЭ);

• інструкції по технічному обслуговуванню (ИО);

• формуляра (ФО);

• паспорта (ПС).

Якщо темою диплома є система автоматичного контролю, в цьому розділі повинен бути опис метрологічного забезпечення засобів вимірювання.

4.1.8 Економічна частина: розрахунки вартості, економічної ефективності розробленої системи, техніко-економічне обґрунтування її впровадження у виробництво. Розрахунки виконують згідно методичних вказівок з виконання економічного розділу дипломного проекту [15].

4.1.9 Питання екології, охорони праці, цивільної оборони.

4.1.10 Висновки проведеної роботи, досягнуті результати.

4.1.11 Резюме на іноземній мові.

4.1.12 Перелік використаної літератури – у відповідності до вимог ГОСТ 7.1-84 та ДСТУ 3582-97.

4.1.13 Додатки: документи про впровадження, перелік елементів, таблиці з'єднань, матеріали САПР і інші таблиці, які перенесені з графічної частини диплому в текстову частину.

4.1.14 В складі розрахунково-пояснювальної записки повинні бути також анотація і реферат, вимоги до яких приведені в ГОСТ 7.9-77. Зміст як анотації так і реферату визначається їх призначенням: анотацію розміщують на початку текстового матеріалу, познайомившись з анотацією читач робить висновок: чи потрібно йому далі вивчати цей матеріал. Реферат розміщують на окремій сторінці і не підшивають до пояснювальної записки.

Реферати зберігаються в загальній системі інформаційної служби країни і набір рефератів по визначеній групі питань, яка має однаковий індекс УДК (універсальна десяткова класифікація бібліографічних джерел), можна виписати і познайомитись. Потім можна зробити висновок, з якими бібліографічними джерелами треба знайомитись більш докладно, вивчаючи вже не реферати, а самі роботи.

Тому в рефераті слід розміщувати найбільш характерні для диплому фактичні відомості, досягнуті результати, оригінальні методи і т. п. Реферат слід писати креслярським шрифтом, або друкувати на машинці чи принтері ЕОМ.

Зміст реферату для диплому:

• УДК (номер УДК по даній темі можна одержати із систематичного каталога в бібліотеці);

• заголовок реферату – точний повтор теми диплому;

• прізвища, ім'я та по-батькові автора і керівника диплому;

• слово “реферат”;

• ключові слова, характерні для дипломної роботи;

• текст реферату , який виконують по такому плану: предмет (об'єкт) дослідження, характер і мета роботи, чим Ваш диплом відрізняється від подібних, методи проведення роботи, конкретні результати, області застосування;

• кількість сторінок, малюнків, таблиць, бібліографічних джерел, листів графічної частини диплому.

Приклад оформлення реферату поданий у [9].

Обсяг реферату не повинен перебільшувати 2000 знаків, тобто приблизно однієї сторінки машинописного тексту.

Анотація, як правило, трохи менша по обсягу, ніж реферат (не більш, ніж 600 знаків). Її розміщують зразу ж після бланка завдання і складають по такому плану:

• УДК;

• бібліографічний опис назви диплому згідно з ГОСТ 7.1-76;

• короткий опис змісту розрахунково-пояснювальної записки;

• досягнуті результати, області застосування;

• кількість сторінок, рисунків, таблиць, бібліографічних джерел, листів графічної частини диплому.