4.3 Правила оформлення графічної частини дипломного проекту.

4.3.1 Зміст креслень бажано вибирати так, щоб вони служили ілюстрацією доповіді дипломника для викладу суті диплому при його захисті.

Графічну частину дипломного проекту виконують олівцем або засобами комп′ютерної графіки на креслярському папері у відповідності до вимог ЄСКД (єдиної системи конструкторської документації) та відповідних стандартів і нормативної документації.

В складі графічної частини обов’язково повинні бути такі креслення:

• схема структурна або функціональна;

• схеми принципові;

• схема з’єднань або підключення;

• загальний вигляд або збірне креслення;

• робочі креслення деталей з збірного креслення, або загального вигляду;

Ще 1…3 листа креслень студент може вибирати самостійно, але так, щоб при захисті вони допомагали йому розкрити перед державною екзаменаційною комісією суть диплому.

Якщо диплом виконують застосовуючи САПР (систему автоматичного проектування), тоді відповідні креслення, наприклад, схема з’єднань може бути замінена вхідними таблицями – завданням ЕОМ і вихідними документами САПР на ЕОМ.

2. Крім обов’язкових креслень, що перераховані вище, у графічну частину можуть увійти узгоджені з керівником інші креслення і схеми, а також плакати, експериментальні криві, циклограми і т.п.

3. Креслення для дипломних проектів і робіт виконують, в основному на аркушах формату А1. Допускається в обґрунтованих випадках застосувати і інші формати.

4. Частину з графічного матеріалу, як це було вказано в п. 4.1.13, можна переводити в текстовий матеріал, в такому разі його підшивають до розрахунково – пояснювальної записки.

5. Для дипломних робіт, які носять науково – дослідний характер, конструктивні креслення можуть бути такими:

• прилад або експериментальна установка (збірне креслення або загальний вигляд);

• нестандартні елементи засобів автоматизації – сенсори і засоби збору інформації, виконавчі елементи - бажано оригінальні, які розробляються студентом дипломником (збірне креслення, деталювання);

• для деталювання рекомендуються також креслення друкованих плат, шассі, жгутів, дротів.

2. Для проектно – конструкторських дипломних проектів крім перерахованих вище креслень можна рекомендувати:

• креслення щитів і пультів КВП і А (контрольно – вимірювальні прилади і автоматика) з засобами і приладами автоматичного контролю і регулювання технологічних параметрів, а також допоміжною апаратурою (збірне креслення або загальний вигляд);

• для деталювання рекомендуються креслення панелей щитів і пультів з вказівками установочних місць під прилади і допоміжну апаратуру, а також елементів кріплення внутрішньощитової чи внутрішньопультової апаратури;

• нестандартні конструкційні елементи для встановлення приладів, сенсорів і виконавчих механізмів.

4.3.7 Конструкторські креслення (збірне креслення, креслення загального вигляду і креслення деталей) виконують у відповідності до існуючих нормативних матеріалів системи креслярського хазяйства: ЕСКД, правил виконання конструкторських креслень і т.д. вони повинні мати:

• необхідну кількість проекцій, видів, розрізів, виривів, що дають можливість швидкого і однозначного розуміння суті креслення і всіх його елементів;

• всі необхідні розміри з точним додержанням правил їх простановки;

• особливі вказівки по збиранню – монтажу узлів і всього виробу;

• позначення допусків і посадок, в тому числі на відхилення геометричної форми деталей;

• назву і марку матеріалу з обов’язковою посилкою на відповідні стандарти (технологічні вимоги сортамент матеріалів);

• вказівки по обробці поверхонь по ГОСТ 2.309-73 і спеціальній додатковій обробці (наприклад, термічній);

• вказівки по оздобленню і покриттю поверхонь деталей.

Передбачені в кресленнях технічні вимоги по відношенню до форми, розмірів, граничних відхилень, чистоти поверхні, покриття, твердості, а також інших даних треба призначити, враховуючи експлуатаційні вимоги, які будуть поставлені до проектованого виробу при найбільш вигідних способах його виготовлення і контролю в умовах серійного і масового виробництва.

4.3.8 Схеми виконують по правилах, які є у відповідних стандартах та ЄСКД (від ГОСТ 2.701-85 до ГОСТ 2.796-81), а також деяких стандартах, що не входять в ЄСКД, наприклад ГОСТ 19.002-80 і ГОСТ 19.003-80 для схем алгоритмів програм для ЕОМ, ДСТУ БА.2.4-3-95 для функціональних схем автоматизації і т.п.

Більш докладні вказівки по правилах складання схем і умовних позначках для них містяться в методичних вказівках виданих для цієї мети кафедрою автоматизації КНУТД [5,7,8].

4.3.9 Графіки функціональних залежностей виконують за правилами передбаченими ГОСТ 2.319-81. Треба відрізняти два види графіків: якісний і кількісний. При побудові якісного графіка осі координат закінчують стрілками, біля яких вказують умовні позначення фізичних величин; цифрові позначки одиниць вимірювання на осях проставляти не обов’язково. Кількісний графік дає можливість визначити цифрові значення величини, тому на цьому будують координатну сітку і проставляють цифрові значення величин на координатних осях.

Обов’язкові креслення та склад графічної частини визначаються керівником ДП на етапі видання завдання.

Методика заповнення штампів на конструкторських документах приведена в Додатку 1.

Додаток 1

ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ ОСНОВНИХ НАПИСІВ

НА КОНСТРУКТОРСЬКИХ ДОКУМЕНТАХ

Стандартами ЕСКД встановлені такі види основних написів на конструкторських документах:

- основний напис для креслення і схем-форма 1 по ГОСТ 2.104-68;

- основний напис для текстових конструкторських документів (перший або заголовний Аркуш) - форма 2 по ГОСТ 2.104-68 і форма 5 по ГОСТ 2.106-68;

- основний напис для текстових конструкторських документів (наступні аркуші) - форма 2а по ГОСТ 2.104-68 і форма 5 по ГОСТ 2.106-68.

Заповнювати окремі графи в основних написах при дипломному проектуванні треба по правилам, що приведені нижче.

В графі (1) для конструкторських креслень і схем пишуть назву зображеного на даному кресленні виробу, а також особливості даного документу:

Вимикач. Установка сушильна.

Збірне креслення Схема електрична принципова.

Для текстової частини диплому в графі (1) треба писати скорочену назву дипломного проекту, номер і назву розділу:

Автоматизація сушіння. Вологомір автоматичний.

1.Технічне завдання. 5. Розрахунок схеми вимірювання.

Треба застосовувати прямий порядок слів, іменний відмінок, однину. Наприклад: “Установка сушильна”, а не “Сушильна установка”, “Схема електрична принципова ” ,а не “Принципово електрична схема”, хоч інколи для уставлених термінів (“Збірне креслення”, “Технічне завдання”) допускаються винятки.

Якщо в графі (1) не поміщається навіть скорочена назва об’єкту, допускається використовувати графу (30), в якій пишуть назву більш крупного поняття, чим в графі (1), наприклад ,якщо треба написати “Автоматизація апарату для полімеризації капролактаму. Автоматична система регулювання температури. Схема автоматизації функціональна”, то перше речення треба писати в графі (30), а два останні - в графі (1). Допускається при заповненні граф штампів застосовувати шрифти із звуженими буквами. Неприпустимо скорочувати слова , особливо прізвища.

В графі (2) проставляють шифр документа згідно з вимогами ГОСТ 2.201-85, креслярським шрифтом розміру 7, звуженими буквами і цифрами.

В дипломних роботах цей шифр має приблизно такий вигляд:

КНУТД.АТ10413.005.000.ВО , для схем: КНУТД.АТ10413.002.Е3 (А1,2;Е4,5)

де КНУТД – шифр університету, АТ10413- шифр студента, який навчається в групі АТ1-04, а його номер по груповому журналу 13, 005-номер аркуша креслення, 000-зарезервовані цифрі для позначення № деталей по специфікації, (в позначенні схем не використовуються) ВО - шифр виду креслення по ГОСТ 2.102-68 - креслення загального вигляду (чертеж общего вида). Шифри виду документів треба брати з таблиць, приведених в ГОСТ 2.102-68, ГОСТ 2.701-85 (для схем), ГОСТ 2.601-68 (документи експлуатаційні) і ГОСТ 2.602-68 (документи ремонтні). Свої, нестандартні шифри видів документів придумувати не слід.

В графі (3) записують дані, що визначають матеріал, з якого повинна бути виготовлена зображена на кресленні деталь. Якщо деталь виготовляється з сортаментного ,то позначення матеріалу повинно вміщувати відомості про вид сортименту (пластина, круг і т.п.), його лінійних розмірах, стандартах на сортимент і матеріал, наприклад:

Для всіх інших креслень, крім деталювання, графу (3) не заповнюють.

В графі (4) проставляють літери, які характеризують етап розробки даного документу згідно з ГОСТ 2.103-68. В студентських роботах в цій графі треба проставляти літеру “К” для курсових і “Д” для дипломних робіт.

Графу (5) як і графу (3) заповнюють тільки для деталювання. В цій графі проставляють масу деталі в кг (якщо це потрібно).

В графі (6) проставляють масштаб, в якому виконані конструкторські і електромонтажні креслення. Для схем, діаграм і т. п. цю графу заповнювати не слід.

Графи (7) і (8) заповнюють, якщо документ, який має одну і ту ж назву (графа1) і шифр (графа 2), складений на кількох аркушах, наприклад, розділ розрахунково-пояснювальної записки.

Грубою помилкою, яка часто зустрічається в студентських дипломах є постановка в цій графі номера аркуша креслення графічної частини диплома - адже для цього є графа (2).

Після того, як будуть оформлені всі креслення і закінчена і переплетена пояснювальна записка, дипломник віддає їх на підсумкову перевірку своєму керівникові, який встановлює, чи відповідає весь матеріал дипломного проекту вимогам і нормам, що їх ставить кафедра. Якщо така перевірка дає позитивний результат, керівник підписує всі матеріали в графі “Нормоконтроль” і пише відгук про роботу дипломника, після чого дипломний проект поступає на затвердження до завідуючого кафедрою. Підписавши всі матеріали в графі “Затвердив”, зав. Кафедрою підписує направлення до зовнішнього рецензента.

В графі 11 основного напису (штампа) розділів пояснювальної записки і аркушів креслень повинні бути проставлені (креслярським шрифтом і без скорочень, бажано з ініціалами) прізвища: студента, керівника (двічі), технічного контролера і завідуючого кафедрою.

В графі (9) основного напису треба поставити назву кафедри і рік виготовлення дипломного проекту (наприклад, “Кафедра автоматизації, 2008”).

Всі інші графи (14…29) в дипломних проектах не використовуються, їх можна не креслити.

Додаток 2

УДК 682.2.004.5.677.01

АННОТАЦІЯ

В цьому дипломному проекті приведені результати досліджень, проведених на комбінаті штучних шкір, в результаті яких була розроблена математична модель процесу виробництва нетканих волок­нистих основ, аналіз якої показав необхідність автоматичного ке­рування параметрами мікроклімату: температурою і відносною воло­гістю повітря у виробничих приміщеннях.

Створена автоматична система технологічного контролю парамет­рів мікроклімату на основі напівпровідникових електротермічних вимірювальних перетворювачів, що працюють в комплекті з автоматич­ним потенціометром КСП-4. Система дозволить підвищити якість про­дукції з економічним ефектом в 100 млн. крб.

В пояснювальній записці приведена необхідність автоматизації процесу, технічне завдання, результати проведених експериментів і їх обробки на ЕОМ, технічний опис розробленої системи технологіч­ного контролю, інструкція по монтажу і експлуатації.

• Графічна частина проекту складається з шести аркушів креслень: схема структурна або функціональна; (1 аркуш формату А1)

• схеми принципові; (2 аркуша формату А1)

• схема з’єднань або підключення; (1 аркуш формату А1)

• загальний вигляд або збірне креслення; (1 аркуш формату А1)

• робочі креслення деталей з збірного креслення, або загального вигляду; (4-8 аркушів форматів А3, А4, розміщених на площині формату А1)

Пояснювальна записка включає 70 сторінок тексту з 5 рисунками і 3 таблицями, бібліографія - 6 назв.

Додаток 3

Приклад технічного завдання на автоматичну систему регулювання з АІКС

В технічному завданні, яке повинен складати замовник, тобто представник експлуатуючої майбутню систему організації, повинні бути приведені основні вимоги до цієї системи, її призначення і склад по можливості, принцип дії, а також основні вимоги: діапазон і похибка вимірювання і регулювання технологічних параметрів, умови експлуатації: температура, вологість повітря навколишнього середо­вища, габарити, маса, вид і величина споживаної енергії.

Як приклад, приведемо технічне завдання на систему автомати­зації реактора, схема якого приведена в [1], рис. 1.8.

Технічне завдання

на систему автоматизації реактора

(тут треба вказати точне найменування технологічного об'єкта, але не приводити докладний опис технологічного процесу, адже це техніч­не завдання не на технологічний апарат, а на систему його автоматизації).

1. Призначення і склад системи.

1.1.Система автоматизації реактора призначена для автоматичного регулювання (стабілізації) його температури, сигналізації перевищення допустимого рівня радіоактивності і вимірювання кількості виробленого в реакторі газового продукту.

1.2. Система по п. 1.1 складається з трьох підсистем.

1.2.1. Автоматична підсистема стабілізаційного регулювання температури шляхом зміни подачі рідини в реактор з допомогою регулюючого органу (клапану) на трубопроводі подачі і виконавчого механізма, який керується від автоматичного регулятора, що працює в комплекті з сенсором температури, розміщеним в реакторі. В цій підсистемі повинна бути передбачена можливість переходу на ручне управління регулюючим органом з візуальним контролем і реєстрацією на паперовій стрічці температури в реакторі.

1.2.2. Автоматизована система сигналізації рівня радіоактивності в реакторі з подачею місцевого світлового (лампове табло) і звукового (сирена) в схемі центральної сигналізації на пульті управління підприємством.

1.2.3. Автоматизована система вимірювання кількості виробленого в реакторі газового продукту, яка показує і регіструє миттєві витрати газу в м³/с і інтегральну кількість в м³ за певний період часу з допомогою об’ємного лічильника.

2. Принцип дії системи автоматизації реактора.

2.1. Підсистема автоматичного вимірювання, реєстрації і регулювання температури в реакторі використовує автоматичний прилад (міст, потенціометр), що працює в комплекті з відповідним сенсором (терморезистор, термопара) і на виході має пневматичний регулюючий пристрій. Закон регулювання вибирають по результатах пусконалагоджувальних випробовувань.

2.2. Підсистема автоматизованої сигналізації радіоактивності в реакторі виконується на 6азі відповідного реле радіоактивності, вихідні контакти якого можуть працювати в схемі центральної сиг­налізації на пульті управління підприємством.

2.3. Підсистема вимірювання і реєстрації миттєвих витрат газу використовує реєструючий дифманометр з інтегруючою приставкою для фіксації кількості газу, який працює в комплекті з звужуючим пристроєм стандартного (нормального) типу.

3. Технічні характеристики системи автоматизації реактора.

3.1. Температура в реакторі повинна стабілізуватися на незмінному рівні в діапазоні від 200 до 300°С, похибка вимірювання і реєстрації не повинна перевищувати ±1 К, похибка автоматичного регулювання не більше ±3 К, в перехідних режимах допускається перерегулювання ±20 К в межах діапазону температур, що вказаний вище. Характер перехідного процесу бажано аперіодичний, його час не повинен пере­вищувати 20 хвилин.

3.2. Сигналізація радіоактивності – в діапазоні І...2 мРе/год, з похибкою і гістерезисом, що не перевищує 0,01 мРе/год. Спрацьовування реле радіоактивності супроводжується замиканням його контак­тів в схемі центральної сигналізації підприємства. Центральний звуковий сигнал може деблокуватися вручну, а місцевий світловий сигнал повинен працювати до ліквідації несправності.

3.3. Вимірювання і реєстрація миттєвих витрат газового продукту проводиться в діапазоні. 0...100 м³/с з абсолютною похибкою, що не перевищує ±1 м³/с, інтегральна кількість газу, що підраховується лічильником з верхнею межею вимірювання м³ і відносною похибкою ± 1% від виміряної кількості газу.

4. Умови експлуатації системи автоматизації реактора.

4.1. Основна апаратура системи автоматизації реактора розміщується в приміщенні пульта керування підприємством, що має категорію "Н" /нормальні умови, тобто при температурі (+20 ± 5)°С і відносній вологості повітря (65 ± 10)%.

4.2. Сенсори (чутливі елементи) температури, радіоактивності і миттєвих витрат, а також регулюючий орган і виконавчий механізм розміщують безпосередньо на реакторі. Зміни температури по п. 3.1, радіоактивності по п. 3.2, а також інші впливові фактори, які можуть мати місце при нормальній роботі реактора (вібрація, маг­нітне і електричне поле і т.п.) не повинні порушувати нормальну роботу системи автоматизації реактора.

4.3. На пульт управління повинна бути підведена електрична мережа живлення напругою 220 В промислової частоти, споживана потужність – не більше 100 Вт.

4.4. На пульт управління і до виконавчого механізму автоматичної системи регулювання температури повинен бути підведений трубопро­від стисненого повітря з тиском 300...500 кПа, вимоги очистки – згідно ГОСТ 9887-70. Витрати стисненого повітря в кожній точці – до 5 м^а/год.

4.5. Апаратура системи автоматизації реактора на пульті управління розміщується на окремій панелі розмірами 1200 х 20Ш мм. Спеціальні міри захисту апаратури непотрібні.

Додаток 4

УДК 682.2.004.5.677.01

Розробка автоматичної системи тезою логічного контролю температури і відносної вологості повітря в цехах комбінату штучних шкір.

РЕФЕРАТ

Виконавець: студ. гр. АТ1-04 Ткаченко Людмила Миколаївна

Керівник проекту: професор Здоренко Валерій Георгійович

Пояснювальна записка на 70 стор., 5 рисунків, 3 таблиці, бібліографія - 6 назв. Графічна частина на 5 аркушах формату А1, 8 аркушах формату А4.

Ключеві слова: система технологічного контролю (СТК), напівпровід­никовий електротермічний перетворювач вологості (НЕВП), автоматичний потенціометр типу КСП-4, мостові вимірювальні схеми.

Об'єктом дослідження є виробництво нетканої волокнистої основи для штучної шкіри, мікроклімат виробничих приміщень.

Метою дослідження було визначення залежності якості продукції від параметрів мікроклімату в виробничих приміщеннях і розробка автоматичної системи вимірювання і реєстрації температури і відносної вологості повітря.

Методи досліджень: застосування теорії планування експерименту, кореляційного і регресійного аналізу для побудови математичної моделі об'єкту.

Результати роботи: створена математична модель залежності якості штучної шкіри від параметрів мікроклімату в приміщенні, обгрунто­вана необхідність СТК температури і вологості, визначені характер­ні точки розміщення сенсорів температури і вологості в просторі поміщення, розроблена і змонтована СТК з похибками ±1 К по темпе­ратурі 1 ± 2% по відносній вологості повітря в діапазонах вимірю­вання 10...40°С і 50...80%. Кількість контрольованих точок – 12.

Підраховано, що впровадження системи дає підвищення якості штучної шкіри на суму не менше 100 мли. грн. за рік.

Область впровадження – 3 цехи нетканої волокнистої основи на ком­бінаті штучних шкір, з подальшим розповсюдженням аналогічних систем на споріднені підприємства галузі.

Додаток 5

ГОСТи які рекомендовано застосовувати під час дипломного проектування:

ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

ГОСТ 2.106-96 ЕСКД. Текстовые документы.

ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам

ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы

ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы

ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии

ГОСТ 2.307-68 ЕСКД. Нанесение размеров и предельных отклонений

ГОСТ 2.308-79* ЕСКД. Указание на чертежах допусков формы и расположения поверхностей

ГОСТ 2.309-73* ЕСКД. Обозначение шероховатости поверхностей

ГОСТ 2.310-68 ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений покрытий, термической и других видов обработки

ГОСТ 2.701-84 ЕСКД. Правила выполнения схем

ГОСТ 2.702-75 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем

ГОСТ 2.721-74 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Обозначения общего применения  

ГОСТ 2.755-87 ЕСКД. Обозначения условные графические в электрических схемах. Устройства коммутационные и контактные соелинения  

ГОСТ 2.743-91 Обозначения условные графические в схемах. Элементы цифровой техники

ГОСТ 2.759-82 Обозначения условные графические в схемах. Элементы аналоговой техники

ГОСТ 2.710-81 Обозначения буквенно-цифровые в схемах ГОСТ 2.728-74* Обозначения условные графические в схемах. Резисторы, конденсаторы ГОСТ 2.730-73 Обозначения условные графические в схемах. Приборы полупроводниковые ГОСТ 2.781-96 Аппараты пневматические и гидравлические, устройства управления и приборы контрольно-измерительные. ГОСТ 21.404-85 Обозначения условные приборов и средств автоматизации в схемах

Л І Т Е Р А Т У Р А