2.3.8. Висолювання

Висолювання - це спосіб виділення органічних речовин із водних розчинів шляхом зниження їх розчинності при насиченні цього розчину мінеральними солями.

Розглядают два випадки висолювання:

а) Розчинність здатних до дисоціації речовин можна зменшити, додаючи сіль з однойменним іоном, при цьому відбувається зсув рівноваги дисоціації в сторону недисоційованої соли, яка випадає в осад, як тільки розчин стає пересиченим.

б) При розчиненні у воді багатьох речовин - аніліну, білку та інших органічних сполук, які містять гідрофільні групи, молекули води утворюють навколо молекули органічної речовини гідратну (сольватну) оболочку, що й створює умови для переходу цієї речовини в розчин. При додаванні солей ( NaCl, CaCl₂ ) іони, що утворюються при їх дисоціації, більш енергійно зв’язують молекули води, і тим самим знімають . гідратну оболонку з молекули органічної речовини. Речовина втрачає здатність розчинятися. Найбільший ефект висолювання спостерігається для насичених розчинів. Для висолювання хлород натрію подрібнюють і додають до дистидяту (розчин, який висолюють) з розрахунку 35г солі на 100 г розчину. Струшують та за допомогою ділільної лійки відділяють органічний шар або екстрагують органічну речовину декілька разів органічним розчинником, який не змішується з водою.