3.5 Обробка результатів досліду

Склад дистиляту і залишку визначають за графіком, на осі ординат якого відкладають показники заломлення гексану і бензолу , а також дистиляту і залишку ; на осі абсцис – вміст гексану у %об.(рис.3.4). Показники заломлення чистих компонентів суміші з’єднують прямою лінією. Зі значень і проводять горизонталі до перетину з цією лінією. З точок перетину 1 і 2 опускають перпендикуляри на вісь абсцис і одержують вміст гексану в залишку та дистиляті . Одержані значення показників заломлення і склади продуктів заносять в таблицю 3.1.

За одержаними значеннями складу дистиляту і залишку графічним методом визначають теоретичну і фактичну кількість тарілок в експериментальній колоні. Графічний метод визначення теоретичної кількості тарілок в колоні наведений на рис.3.5. Спочатку будують криву рівноваги фаз за рівноважними концентраціями парової і рідкої фаз. Пізніше будують робочі лінії верху і низу колони. Координати т.К() і т.L() для побудови робочої лінії верху колони. Координати т.М (), а т.S знаходиться на перетині ординати з робочою лінією верху колони . З’єднують точки М і S та одержують лінію концентрації низу колони. Між кривою рівноваги фаз і лініями концентрації верху і низу колони проводять ступінчату лінію, починаючи від т.К і закінчуючи т.М. Кількість горизонтальних площадок дорівнює кількості теоретичних тарілок в колоні. Фактична кількість тарілок в колоні визначається за формулою:

, (3.1)

де - теоретична кількість тарілок в колоні, шт; - коефіцієнт корисної дії тарілки (для більшості тарілок = 0,5).

Таблиця 3.1 – Дослідні дані

Вміст гексану, % об.

Рисунок 3.4- Графік для визначення складу дистиляту і залишку

Рисунок 3.5- Визначення кількості тарілок в колоні графічним методом