2.3 Технологія як сукупність операцій.

Технологічна система як сукупність обладнання та ресурсів

Технологія – цей термін походить вiд грецького techne – мистецтво, майстернiсть, вмiння, logos – вчення, слово.

Згідно з законодавчим визначенням [7]:

технологія – результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання продукції, надання послуг

З позицій системи стандартів ISO 9000:

технологія – це процес, тобто діяльність з використанням ресурсів для перетворення входів на виходи.

Таким чином за принципами системного аналізу:

технологія – сукупність операцій, що взаємодіють з метою випуску певного продукту

Матеріальним уособленням технології є технологічна система.

технологічна система – сукупність пов'язаних мiж собою одиниць технологічного обладнання (машин, апаратів) для обробки сировини, напівфабрикатів, виконання складових частин послуг, метою якої є випуск певного продукту або надання послуги.

Елементи технологiї – операції – взаємодіють мiж собою за допомогою зв'язків.

Зв'язками системи називають правила або засоби, за допомогою яких здiйснюється взаємодiя елементiв. Зв'язки iснують послiдовнi, паралельнi та байпаснi (що обминають ряд елементiв). Крiм того розрiзняють прямi та зворотнi зв'зки, одно- та багатобiчнi, основнi та допомiжнi, внутрiшнi та зовнiшнi тощо.

Склад, розгалуженість, подрібненість, деталізація структурної схеми кожної конкретної технології залежить від мети її складання.

У переробних виробництвах структура технологічної системи переважно представляється у спеціальному документі – технологічному регламенті -переліком операцій та апаратурною схемою, або у технологічній інструкції -рецептурою. У складальних виробництвах технологічна система представляється комплектом технологічних карт, основними з яких є маршрутні та операційні.

Характеристика вказаних документів дається у розділі 3.