Підвісна центрифуга

Ці центрифуги також відносяться до числа нормальних відстійних чи фільтруючих центрифуг періодичної дії з вертикальним ротором ф пристроєм для вивантаження осаду.

Мал. 1. Підвісна центрифуга:

1 – трубопровід для подачі суспензії; 2 – ротор із суцільними стінками;

3 – вал; 4 – нерухомий кожух; 5 – штуцер для видалення рідини;

6 – конічна кришка; 7 – сполучні ребра.

На мал. 1 показана підвісна відстійна центрифуга з нижнім вивантаженням осаду. Вихідна суспензія подається по трубопроводу 1 у ротор 2 із суцільними стінками, укріплений ні нижньому кінці вала 3. Верхній кінець вала має конічну чи кульову опору (часто постачену гумовою прокладкою) і приводиться дію безпосередньо з’єднаним з ним електродвигуном. Тверда фаза суспензії, оскільки її щільність більше щільності рідкої фази, відкидається під дією відцентрової сили до стінок ротора й осаджується на них. Рідка фаза розташовується у вигляді кільцевого шару ближче до осі ротора, і в міру того як в зону розділу знову надходять порції суспензії, переливається через верхній край ротора в простір між ним і нерухомим кожухом 4. Рідина віддаляється з центрифуги через штуцер 5. Для вивантаження осаду піднімають на ланцюзі конічну кришку 6 і проштовхують його вручну між ребрами 7, що служать для з’єднання ротора з валом.