Крани на спеціальному шасі

Оскільки до базового шасі крана ставляться деякі інші вимоги, ніж до вантажних автомобілів, то виготовляють крани на спеціальному шасі. Особливо це відноситься до великорозмірних кранів, тому що виготовити їх на шасі вантажних автомобілів неможливо в зв’язку з недостатньою їх вантожопідйомністю, а застосування гусеничного ходового обладнання ускладнює транспортування кранів з об’єкта на об’єкт. Їх транспортна швидкість 60...80 км/год.

Крани автомобільні і на спеціальному шасі мають приблизно однакову компоновку. Спеціальні шасі автомобільного типу мають особливості, що відрізняють їх від шасі вантожного автомобіля: щоб забезпечити їх пересування по дорогам загального призначення необхідно витримати габарити по висоті і ширині крана і не збільшити навантаження на вісь. Тому спеціальне шасі для кранів великої вантожопідйомності виконують подовженим з великим числом осей (до12). Щоб забезпечити маневреність крана, збільшують число керованих коліс(4,6,8 і т.п.). Щоб не збільшувати габарит по висоті, кабіну керування в транспортному режимі закріплюють до ходового обладнання консольно. Двигун внутрішнього згоряння розташовують за кабіною. На рамі ходового пристрою розташована поворотна платформа з механізмом повороту, контрвантажем, вантажною лебідкою та іншими елементами.

Випускаються вантожопідйомністю від 250 до 1000 кН.

Крани на короткобазовому шасі.

6,3; 10; 16 і 25 т. Механізми кранів максимально уніфіковані з кранами на спеціальних автомобільних шасі. База крана 1,8...2,0 м.

Крани мають два ведучіх керованих моста (мобільні і маневрені, мають підвищену прохідність і можливість роботи у стиснених умовах). Всі колеса можуть бути поворотними

Рисунок – Гідравлічні самохідні крани: а – на спеціальному шасі автомобільного типу; б – на короткобазовому шасі: 1- вантажний поліспаст; 2 – стріла; 3 – вантажний канат; 4 – кабіна; 5 – поворотна платформа; 6 – вантажна лебідка; 7 – допоміжна вантажна лебідка; 8 – противага; 9 – виносні опори; 11 – кабіна шасі; 12 – силова установка; 13 – шасі; 12 – гідроциліндр підйому-опускання стріли; 15 – опорно-поворотний пристрій.

Крани на всюдихідному шасі.

На світовому ринку представлені крани на всюдихідному шасі, які сполучають в собі переваги високомобільних кранів на спеціальному шасі автомобіляьного типу з високою прохідністю та маневреностю крнів на короткобазовому шасі.(Приклад “Лібхер”, Німечина).

Основні переваги кранів на всюдихідному шасі.

- обладнані гідромеханічною трансмісією шасі з коробкою передач (яка має до 10 передач), що забезпечує транспортну швидкість до 75 км/год, по пересічній місцевості до 35 км/год, ухил шляхум до 65 %

- обладнані гідропневмвтичною системою підресоривання мостів, що забезпечує високу плавність ходу (хід підвіски до 300мм), а також дозволяє міняти дорожній просвіт

- обладнані повноприводною передачею всіх керованих мостів, що забезпечує високі тягові зусилля та малі радіуси повороту, а також пересування “крабом”. (Кути повороту керованих коліс до 39⁰).

Спеціальні крани-трубоукладачі.

Використовуються в будівництві нафто- і газопроводів для укладання зварених трубопроводів у траншею і інших підйомно-транспортньіх операцій. Стріла крана монтується збоку трактора, який у робочому положенні пересувається уздовж траншеї Кран-трубоукладач (рис ) складається з базового трактора, стріли 4, лебідок для поліспастів незалежного підйому стріли 3 і вантажу 5 і висувної противаги 2. Ходове устаткування крана повинне забезпсчувати надійну подовжню і поперечну стійкість машини і бути пристосованим до роботи в складних дорожніх і кліматичних умовах. Для цього воно виконується з розширеною колією, подовженими і розширеними гусеницями, а для збільшення сили тяги — ходозменшувачами. Незалежний привід стрілової і вантажної лебідок, а також зміна вильоту противаги здійснюється від вала відбору потужності трактора через редуктори. У деяких моделей кранів привід — гідравлічний. Вантажопідйомність крана залежить від діаметра трубопроводу, що укладається. Так, для укладання трубопроводів малих діаметрів (425, 720 мм) застосовують трубоукладачі вантажопідйомністю 6,3 12,5 т, для середніх діаметрів (1020 мм) — вантажопідйомністю до 30 т, великих діаметрів (1420, 1620 мм) —вантажопідйомністю до 80 т. В укладанні довгих зварених труб одночасно беруть участь три чотири машини.

Рисунок – Кран-трубоукладач: 6 - базовий трактор, 2 – висувна противага; 3 – поліспаст підйому стріли, 4 – стріла; 5 - поліспаст підйому вантажу.

Крани пролітного типу

Козлові, мостові і кабельні крани належать до кранів прогонного (прольотного) типу. В порівнянні із стріловими кранами вони мають постійну вантажопідйомність по всій площі робочої зони, більшу стійкість, меншу масу, але менш маневрені і більш трудомісткі при монтажі.

Козлові крани. Їх широко застосовують для механізації вантажно-розвантажувальних робіт на складах і полігонах заводів будівельних виробів, на майданчиках укрупненої збірки. При монтажі будівельних конструкцій.

Крани поділяють на монтажні і загального призначення і мають максимальну вантажопідйомність відповідно до 50 і 5000 кН.

Мостові крани застосовують при будівництві різних об’єктів і монтажі обладнання. При закінченні будівництва вони залишаються в якості штатного обладнання для обслуговування технологічного обладнання в процесі експлуатації. Мостовий кран складається з двох головних частин - моста і візка. Міст крана являє собою металоконструкцію, що спирається на ходові колеса, які приводяться в дію механізмом пересування моста.

По конструкції моста крани розрізняють на одно- і двохбалкові.

Рисунок – Козлові крани

Рисунок – Мостовий кран: 1 – кабіна керування; 2 - міст; 3 - вантажний візок; 4 – механізм підйому вантажу; 5 – механізм пересування вантажного візка; 6 – механізм пересування крана.

Кабельні крани застосовують для транспортування будівельних матеріалів через водяні перешкоди, реконструкції підприємств для подачі матеріалів у важкодоступні місця. Переваги - велика протяжність зони обслуговування: від 400 до 1000 м, вантажопідйомність 5...15 т, рідше 25.

Щогли можуть нахилятися в сторони на кут до 8⁰. В залежності від степені рухомості щогл змінюється зона обслуговування. Щогли можуть бути встановлені на пересувних візках, що переміщуються по рейках.

Переносні крани та підйомники.

Переносні крани та підйомники звичайно застосовують в післямонтажний період будівництва при виконанні опоряджувальних, санітарно-технічних, кровельних та інших робіт. Часто ці машини застосовують при виконанні ремонтних робіт.

Переносні крани виготовляють з вантажним моментом 1...2 тм, вантожопідйомністю 0,3...1,0 т та вильотом 2...4 машини. Передбачений легкий демонтаж крана на окремі елементи, які можна переносити. Такі крани мають просту конструкцію. На основі 1 установлена поворотна платформа 2 (механізм повороту звичайно має ручний привід) зі стрілою 3, яка закріплена за допомогою тяги 4. Як вантажну використовують звичайно елекрореверсивну лебідку 5. Знизу до поворотної платформи прикріплений контрвантаж 6.

Будівельні підйомники являють собою вантожопідйомні машини, в яких вантожонесучій орган (платформу, ківш, кабіну і т.п.) не підвішують вільно на канатах, яку кранів, а переміщують в направляючих, або він зв’язаний з переміщуваними елементами конструкції. По призначенню будівельні підйомники бувають вантажними та вантажопасажирскими. По можливості пересування відносно споруди підйомники розділяють на пересувні (рейкові, пневмоколісні, автомобільні і гусеничні) і стаціонарні.

Останні бувають вільностоячими і приставними. Приставні підйомники використовують при підвищеній поверховості і закріплюють до споруди. Вільностоячі підйомники застосовують при висоті підйому до 12 м. По принципу роботи підйомники бувають з переміщенням вантажонесучого органу за допомогою телескопічної конструкції, з переміщенням вантажонесучого органу за допомогою шарнірно-важільної конструкції та комбіновані. Підйомники автомобільні з телескопічними або шарнірно-важільними пристроями називають монтажними вишками.

Вільностоячі і приставні підйомники можуть бути одно- та двохстоєчними, а також шахтними.

На рис. Показана спрощена схема одностоєчного підйомника. На рамі 1 змонтована підйомна лебідка2, обвідний блок 3 та стійка 4. На цій же рамі звичайно установлений пульт керування.

По стійці може переміщуватися візок 5 та з’єднана з ним вантажна площадка 6. Для зручності роботи та підвищення безпеки підйомники часто обладнують додатковими пристроями для подачі вантажів у віконні прорізи (отвори), наприклад, викотним риштуванням 7. Вантажні будівельні щоглові підйомники виготовляють вантожопідйомністю до 0,5 т з висотою підйому вантажу до 70 машини та швидкістю підйому 0,3...0,5 м/с.

Автомобільні підйомники із-за їх високої мобільності застосовують на монтажних опоряджувальних та ремонтних роботах з невеликим об’ємом. Вони призначені для підйому одного чи кількох робітників з інструментом і невеликою кількістю матеріалів в зону виконання робіт. Підйомники мають висоту підйому до 37 м при вантожопід’ємності до 0,4 т. Працівники розташовуються в шарнірно-підвішених люльках, які зберігають вертикальне положення незалежно від кута нахилу металоконструкції. Пульт керування знаходиться на базовому автомобілі і дублюється в люльці.