22. Олово

Олово — один з найбільш м’яких і пластичних металів, які

мають твердість НВ5, а, = 2 кгс/мм², 5 = 45%. Воно легко прокатується у фольгу, оскільки при деформації рекристалізується при кімнатній температурі.

В атмосферних умовах олово стійке і за корозійною стійкістю наближається до благородних металів. Воно не реагує з водою і дуже повільно розчиняється в розбавлених кислотах. Олово стійке до більшості харчових продуктів і не утворює токсичних сполучень, тому його широко застосовують в харчовій промисловості для лудження посуду і виготовлення бляхи для консервних банок. Застосовується воно також для виробництва підшипникових сплавів, що містять його від 5 до 90%, припоїв ПОС—90 і ПОС—40 (відповідно 90 і 40% олова), які мають температуру плавлення 200°С. Олово є легуючим елементом при отриманні високоякісних олов'яних бронз і латуней. Це дорогий і дефіцитний метал, тому по можливості його прагнуть замінити іншими — більш дешевими металами.