Мікропроцесор та його алгоритм роботи

М ікропроцесором називається програмований електронний пристрій для обробки інформації, виконаний у вигляді однієї чи кількох мікросхем високого ступеня інтеграції.

Мікропроцесор здійснює обробку інформації за програмою що записана в його пам'ять. Змінивши програму, можна змінювати функції й області застосування мікропроцесора. У цьому полягає його універсальність. Мікропроцесор, як уже зазначалося, призначений для виконання програм з обробки інформації. Програма складається з певної кількості команд (інструкцій), які мікропроцесор виконує у певній послідовності. Команди, як і дані, над якими мікропроцесор виконує операції, знаходяться у пам'яті.

Виконання команд програми мікропроцесором — це певна циклічна послідовність дій:

• формування адреси чергової команди;

• зчитування цієї команди за сформованою адресою й пересилка її з пам'яті у мікропроцесор;

• дешифрування отриманої з пам'яті команди, тобто розкладання команди на елементарні дії, які мають виконувати пристрої мікропроцесора;

• власне виконання команди, тобто виконання у певній послідовності елементарних дій, з яких складається команда;

• формування адреси операндів, над якими виконується певна послідовність елементарних операцій даної команди;

• зчитування операндів з пам'яті за сформованою адресою і пересилання їх із пам'яті у мікропроцесор;

• формування адреси, за якою буде записано результат виконання даної команди;

• пересилання результату за сформованою адресою з мікропроцесора у пам'ять;

• формування адреси наступної команди.

Щоб виконати таку послідовність дій, мікропроцесор має такі складові частини: пристрій формування адрес команд і операндів; операційний пристрій, тобто пристрій виконання команд; пристрій керування; система шин, призначена для взаємодії пристроїв мікропроцесора між собою.