Витоки сучасної проектно-художньої культури Руська будівельна школа

Фундамент Десятинної церкви

Джерело: П.А. Раппопорт, Зодчество Древ- ней Руси, Издательство «Наука», Ленинград- ское отделение, Л., 1986

Софія Київська

Реконструкція початкового вигляду

В 1036 році Ярослав Мудрий отримав пере­могу над печенігами, що стало фактичним звіль­ненням Русі від їх набігів.

На згадку про перемогу над печенігами князь заклав знаменитий собор Святої Софії у Києві. Для розпису храму були викликані художники з Константинополя

Церква Спаса на Берестові

Церква, розташована безпосередньо на пів­ночі від Киево-Печерскої лаври. Не дивлячись на те, що вона знаходиться поза стінами лаври, Церква Спаса на Берестові вважається части­ною всього історичного комплексу, що відно­ситься до Всесвітньої спадщини

Берестове було приміською резиденцією київського князя Владимира Великого (помер в 1015 році), а також деяких його нащадків, вклю­чаючи Всеволода Ярославовича і Владимира Мономаха. Більшість істориків відносить початок споруди Церкви Спаса на Берестові до періоду правління Володимира Мономаха (1113—1125), на користь чого свідчать багато відповідностей з храмами в Переяславі, побудованими Володи­миром Мономахом на початку XII століття

Києво-Печерська Лавра

Розфарбована (літографічна) листівка з видом Лаври XIX століття

Один з перших за часом заснування монас­тирів на Русі. Заснований в 1051 р. при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча

.

10

Об'єднання слов'янських племен у державу Київська Русь, яка стала однією з найбільших і могутніших у середньовічній Європі, сприяло по­дальшому розквіту різних мистецтв, ремесел, будівництва. Був написаний збірник законів про містобудування «Кормча книга» 13 ст., за яким забо­ронялось будувати міста скупчено та монотонно.

Уперше в Києві побудована спо­чатку дерев'яна, а потім із каменю Десятинна церква, Софія Київська, Спаса на Берестові та інші, які на ба­гато віків стали зразками для забудо­ви храмових споруд у північно-східній Європі.

На Печерських пагорбах міста Ки­єва засновуються школи: будівельна, іконописна, книгописання (де знахо­дилось більше 900 томів різних книг), там працював славетно відомий Нестор-літописець. В той час були написані: «Остромирове євангеліє» 1057 р., «Юрієве євангеліє» 1128 р., «Добрилове євангеліє» 1164 р. які стали зразками художньо-графічної культури.

Ярослав Мудрий.

Покровитель наук і мистецтв в Київській Русі

Цеховий етап у протодизайні.

Протягом 14-16 ст. розширення торго­вельних і культурних зв'язків між ба­гатьма країнами Азії та Європи сприяло бурхливому розвитку різних ремесел, з'являється цехова організація реміс­ничого виробництва. Конструктивна досконалість, художня довершеність форм і вишуканість їх оздоблення спри­яє зародженню меблевого мистецтва яке виділяється у самостійне ремесло.

У 16 - 18 ст. в українській архітекту­рі, меблевому мистецтві, у виробництві посуду зароджується художній стиль «бароко», притаманними рисами яко­го були - багатство форм, особлива виразність у застосуванні різних мате­ріалів при декоруванні архітектурних споруд, інтер'єру, меблів, посуду.

У сільській місцевості розвиваєть­ся і зберігається традиційне народне мистецтво. Утворюються місцеві цен­три ремісничих виробів, де перева­жає та чи інша спеціалізація. Інтер'єр традиційного житла стає більш функ­ціональним. В одній кімнаті можуть розташовуватися: зона для роботи, для праці, для приготування та при­йняття їжі, зона для відпочинку та зона домашнього храму «Червоний кут», який є домінуючим і організую­чим у життєдіяльності людини.

У першій половині 19 ст. меб­лі, предмети культурно-побутового призначення не рідко створюються спільними зусиллями архітекторів, ху­дожників, інженерів (синтез образу і функції). Зовнішній вигляд виробу, його тектонічна виразність має від­биток технології виробництва. Цей період характеризується початком промислового виробництва товарів широкого вжитку та проникнення естетичних принципів у їх створенні.

Реконструкція традиційного вбранства укра­їнської хати