4.Процедура порівняння

3.Встановлення нормативних показників (законодавчий стандарт)

Результат

5.Аналіз

Не відповідають

Відповідають

6.Відсутність коригувальних дій

Рис. 1.1. Організація процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства та елементи його забезпечення

Отже, структурно сама організація процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства складається з процедур аналізу (виміру) фактичного стану об'єктів, а також процедур порівняння результатів із встановленими законодавчими актами і нормами, стандартами нормативними показниками. За межами процесу організації аналізу інвестиційної діяльності підприємства перебувають необхідні умови його реалізації: організаційне, методичне та інформаційне забезпечення. Проявом останнього є встановлення параметрів стану об'єктів дослідження.

У зв'язку з цим виникає об'єктивна потреба у детальному вивченні об'єктів і суб'єктів організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства. [4.ст.314]

Варто зазначити, що сукупним об'єктом аналізу є основна діяльність підприємства.

Акцентуємо увагу на суб'єктах організації аналізу інвестиційної діяльності підприємства.

Можна припустити, що суб'єкти інвестиційного ринку можуть виступати й суб'єктами аналізу. Суб'єктами інвестиційної діяльності в Україні є: інвестори, виконавці, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, постачальники товарно-матеріальних цінностей, устаткування й проектних розробок, юридичні особи, громадяни України, іноземні юридичні або фізичні особи, державні й міжнародні організації та ін. [19.ст.257]

Послідовність етапів організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства можна представити, як:

- організаційне;

- інформаційне;

- методичне.

Основою наукової організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства є системний підхід, що являє собою одну з найважливіших сторін діалектичного методу дослідження, одну з форм конкретизації принципів діалектики, насамперед принципу взаємозв'язку явищ.

Однією з відмітних рис системи є наявність її складових елементів, які у свою чергу можуть виступати в ролі системи більш низького порядку й які так само складаються з окремих взаємозалежних елементів. Аналіз інвестиційної діяльності підприємств може розглядатися як самостійна система і як один з елементів у системі більш високого порядку (рис. 1.2).

СИСТЕМИ

ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ

Керівна підсистема – керована підсистема

Система інвестиційної діяльності підприємства

Планування – Організація – Облік – Контроль – Аналіз - Регулювання

Система інвестиційного менеджменту підприємства (керівна система)

Економічний аналіз – Аналізкомерційної діяльності – Аналіз фінансового стану – Інвестиційний аналіз – Аналіз інвестиційної привабливості – Проектний аналіз

Система аналізу

Групи показників, що характеризують окремі напрями аналізу інвестиційної діяльності підприємства

Система аналізу інвестиційної діяльності підприємства

Рис. 1.2. Система аналізу інвестиційної діяльності підприємств

Очевидним є той факт, що аналіз інвестиційної діяльності підприємств виступає підсистемою в системах більше високого порядку і є одним із елементів, що забезпечує ефективне функціонування всієї системи. [20.ст.268]

1.3Нові підходи до методики аналізу інвестиційної діяльності підприємства

Узагальнюючи існуючі методики аналізу інвестиційної діяльності промислових підприємств слід констатувати, що традиційно вони спрямовані на оцінку ефективності інвестиційних проектів та базуються на застосуванні методу дисконтування. Однак сучасний етап розвитку вітчизняних підприємств зумовлює необхідність удосконалення існуючих методик та забезпечення їх відповідності потребам.

Основним підходом до аналізу інвестиційної діяльності промислових підприємств за сучасних умов, на мою думку, слід обрати балансовий підхід, який визначає, що потреба підприємства в інвестиційних ресурсах повинна бути адекватна можливостям їх забезпечення. Застосування балансового методу та співставлення реальних потреб та існуючих можливостей дасть можливість керівництву та власникам підприємств в повній мірі оцінити нагальність проблеми активізації інвестиційної діяльності та можливості здійснення відповідних заходів за рахунок різноманітних джерел.

Узагальнено-комплексний аналіз інвестиційної діяльності запропоновано проводити у вигляді наступних етапів :

1 етап. Аналіз потреби підприємства в інвестиційних ресурсах.

Потреба підприємства в інвестиціях залежить від змісту інвестиційної стратегії, яку реалізує підприємство. У разі, якщо мова йде про стратегію розвитку підприємства, то вона повинна базуватись на здійсненні активної різнобічної інвестиційної діяльності. Відповідно оцінка потреби підприємства в інвестиціях повинна здійснюватись в розрізі реальних (капітальні, інноваційні та інвестиції приросту матеріальних цінностей) та фінансових інвестицій.

Аналіз потреби в інвестиціях з позицій необхідності підвищення ефективності використання всіх виробничих ресурсів підприємства, перш за все, трудових ресурсів, основних засобів. За сучасних умов, особливо для спиртових підприємств набувають значення нематеріальні активи, інвестиції в які, залишаються на вкрай низькому рівні.

Загалом потребу підприємства в інвестиційних ресурсах можна виразити наступним чином:

, (1.1)

• - загальна потреба підприємства в інвестиційних ресурсах;

• - потреба підприємства в інвестиціях для здійснення фінансових інвестицій;

• - потреба підприємства для здійснення реальних інвестицій;

- потреба підприємства в інвестиціях для оновлення основних засобів;

- потреба підприємства в інвестиціях для розвитку трудових ресурсів;

- потреба підприємства в інвестиціях для придбання нематеріальних активів;

- потреба підприємства в інвестиціях для збільшення запасів матеріальних активів.

Виходячи із необхідності забезпечення розширеного виробництва за рахунок збільшення виробничих потужностей підприємства, а також виходячи зі стану основних засобів рекомендуємо проводити оцінку потреби в інвестиціях з позиції традиційних показників їх наявності та руху, складу і структури, технічного стану за класифікаційними групами. Найбільш важливою є інформація щодо: коефіцієнтів оновлення, вибуття, зносу, придатності та приросту основних засобів. Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди групують за тривалістю експлуатації, розраховують середній вік обладнання. Традиційно аналіз рівня забезпеченості підприємства основними засобами виробництва проводять на основі показників фондоозброєності та технічної озброєності праці. Узагальнену інформацію щодо змісту ІІД можна отримати на підставі аналізу використання виробничих потужностей підприємства.

2 етап. Аналіз інвестиційної діяльності. Узагальнення існуючих підходів вітчизняних науковців і власні дослідження дають змогу запропонувати наступні основні напрями аналізу інвестиційної діяльності, а саме: а) аналіз динаміки загальних обсягів інвестицій; б) аналіз структури інвестицій підприємства; в) аналіз джерел формування інвестиційних ресурсів.

Аналіз динаміки загальних обсягів інвестицій доцільно проводити з позицій визначення типу відтворювальних процесів, що дасть можливість оцінити достатність загального обсягу здійснених інвестицій та порівняти з економічно необхідними. Для цього, на нашу думку, можна використати коефіцієнт відтворення ( ), який пропонуємо розраховувати як відношення загального обсягу інвестицій ( ) в основні засоби та суми нарахованої за відповідний період амортизації ( ):

, (1.2)

Оскільки розрізняють три типи відтворення, розрахований коефіцієнт може мати наступні значення, які відповідатимуть: звуженому типу відтворення – (здійснені інвестиції не забезпечують відшкодування нарахованої амортизації); простому типу відтворення – (здійснені інвестиції дорівнюють сумі амортизації); розширеному відтворенню – (інвестиції забезпечили не лише відшкодування амортизації за спрацювання обладнання, а й свідчать про розширення масштабів виробництва).

Аналіз структури інвестицій підприємства. Дослідження структури реальних інвестицій доцільно проводити в розрізі традиційних видів: реальних і фінансових інвестицій. Під час аналізу реальних інвестицій слід розширити дослідження їх складу в розрізі наступних груп: придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, перепрофілювання, реконструкція, модернізація тощо. Основною ознакою поділу фінансових інвестицій є строк інвестування. Відповідно їх склад можна проаналізувати в розрізі поточних і довгострокових.

Аналіз джерел фінансування інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства. Підприємства можуть використовувати різні схеми фінансування інвестиційно-інноваційного розвитку (за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел). У розрізі наведених джерел і слід проаналізувати інвестиційні ресурси підприємства.

За сучасних умов доцільно, на нашу думку, провести більш детальний аналіз потенціалу активізації інвестиційної діяльності за рахунок власних ресурсів, якими є прибуток та амортизація. Відповідно рівень використання доступного інвестиційного ресурсу ( ) складає:

, (1.3)

де - здійсненні підприємством капітальні інвестиції;

• - прибуток підприємства, спрямований на капітальні інвестиції;

• - сума нарахованої амортизації.

Сума здійснених інвестицій повинна перевищувати суму нарахованої амортизації на величину чистого прибутку, який підприємство спрямовує на інвестиції.

Інвестиційна привабливість підприємства, є багатогранним явищем, а отже, повинна досліджуватись на основі системи показників, які комплексно характеризують діяльність підприємства загалом. Зосередження уваги виключно на тому чи іншому аспекті не забезпечить якісного результату в частині визначення змісту інвестиційної стратегії. Для визначення рівня перспективної інвестиційної привабливості виробничої системи з урахуванням інноваційності здійснюваних інвестицій пропонуємо розраховувати індекс інвестиційної активності ( ) за наступною формулою:

, (1.4)

де – ваговий коефіцієнт групи показників інвестиційної складової;

– показники, що характеризують рівень інвестиційної привабливості;

– кількість показників, що беруть для аналізу інвестиційної складової індексу.

У процесі розрахунку показників, що характеризують рівень інвестиційної привабливості, застосуємо процедуру нормалізації критеріїв, тобто приведення їх до безрозмірних величин.

Використаємо наступні формули:

, (1.5)

де – значення і-того показника інвестиційної привабливості досліджуваного підприємства;

, – мінімальне та максимальне значення і-того показника інвестиційної привабливості k-того підприємства;

, – мінімальне та максимальне значення j-того показника інвестиційної привабливості k-того підприємства;

• – кількість підприємств ( – досліджуване підприємство).

Для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства та недопущення значної трудомісткості робіт з формування інформаційної бази (адже існує досить велика кількість показників фінансового стану) пропонуємо використовувати окремі показники експрес-аналізу фінансової звітності.

Таким чином, інвестиційно-привабливим є те підприємство, яке має реальні можливості забезпечувати інвестиційні потреби розвитку: чи за рахунок внутрішніх джерел (прибутку, амортизації), чи за рахунок зовнішніх джерел (кредити, стратегічні чи портфельні інвестиції)