2. Конструкції вібраційних млинів

Вібромлин М-200 (СМ-515) об'ємом 200 дм³ (рис. 49, а і 50, а) складається із зварного циліндричного корпусу 6, що спирається косинками і косинцями 16 на амортизаційні пружини 18, встановлені на зварній рамі 1. Під раму перед її кріпленням до фундаменту підкладають гумові амортизатори. Усередині млина поміщені труби 10 і 11, прикріплені до торцевих стінок. Між трубами утворена порожнина 9, в якій циркулює вода, що охолоджує труби і підшипники. Вода поступає через патрубок 2 і виходить через патрубок 12.

Рис. 50. Вібраційний млин М-200-1,5 (СМ-515):

а – розріз млина; б – вібратор з частотою 3000 об/хв

Усередині труби 11 поміщена ексцентрикова частина 8 дебалансового валу (вібратора-збуджувача коливань), шийки якого встановлені в сферичних роликових підшипниках 5 і 13, змонтованих в трубі 11. Остання з торців щільно закрита кришками 14 і 4 з сальниковими ущільненнями. На виступаючих за кришки шийках дебалансного валу закріплені додаткові змінні дебаланси 3 і 17, за допомогою яких регулюють амплітуди коливань. Вал розрахований на 1500 об/хв; він взаємозамінний з вібратором на 3000 об/хв. Характерною особливістю дебалансного валу на 3000 об/хв (рис. 50,6) є те, що він складається з чотирьох ексцентрикових дебалансів 19, 21 і 23, шийки яких змонтовані в роликових сферичних підшипниках, що самовстановлюються, і сполучені між собою шліцьовими валами 20 і 22.

Дебалансний вал приводиться в рух безпосередньо від електродвигуна 15. Вихідний кінець дебалансного валу з валом електродвигуна сполучений гнучкою гумовою трубкою.

Внутрішня поверхня млина покривається шаром напівтвердої гуми 7 або сталевими бронеплитами.

При обертанні неврівноваженої маси дебалансного валу 8 виникають сили інерції, під дією яких барабан отримує вібруючі рухи по еліптичній траєкторії і з амплітудою коливань 2–3 мм. Вібрація передається мелючим тілам, що знаходяться в барабані, які наносять надзвичайно велику кількість ударів матеріалу і подрібнюють його. Мелючі тіла мають обертання в сторону, протилежну обертанню дебалансного вала. Такий рух мелючих тіл можна пояснити тим, що крапки А (див. рис. 49), лежачи на внутрішній поверхні барабана і рухомі по траєкторії, близькій до круга, підбивають падаючі тіла, що мелють, і примушують їх рухатися в сторону, протилежну напряму обертання дебалансного валу. При цьому мелючі тіла рухаються тим інтенсивніше, чим вище коефіцієнт тертя між ними і стінкою барабана.

Вібраційний млин М-1000-1 (рис. 51) на відміну від розглянутого має дві помольні камери 4 і 7, встановлені на пружинячих стійках і сполучені між собою поперечиною, в якій змонтовані інерційні дебалансні вібратори 5 і 6. Вал 3 вібраторів муфтами 2 сполучений з валом електродвигуна 1. Відцентрова сила, що виникає при обертанні дебалансів, повідомляє камерам рухи, близькі до кругових. Ці рухи передаються тілам, що мелють, і в результаті зіткнень матеріал, що знаходиться в камерах, подрібнюється. Кожна камера має свої завантажувальний і розвантажувальний патрубки і патрубок для аспірації.

Млин може працювати при сухому і мокрому помолі, у відкритому і замкнутому циклі, періодично і безперервно. Матеріал величиною частинок 3–5 мм паралельно або послідовно подається в камери. Продуктивність млина М-1000-1 при помолі піску до питомої поверхні 5000 см²/г складає 1-1,5 т/г, при помолі цементу до питомої поверхні 1500 см²/г – 3-5 т/г. Характеристики млинів приведені в табл. 16.

В даний час розробляються могутніші вібраційні млини.