41.Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як формування людини.
В Біблії висловлюється міф про творіння людини Богом. В даний час існують наступні основні гіпотези походження людини: 1) натуралістична: а) людина створена природою, значить, по Дарвіну, виникнення людини підготовлено, воно відбулося в процесі природного відбору; б) в соціобіології: людина з'явилася в результаті мутації - змін в спадковості. в) людина завжди існувала на Землі, але для цього треба припустити вічне існування Землі. 2) ідеалістична. Найбільш чітко виражена Гегелем. Все визначається світовим абсолютним розумом, абсолютною ідеєю зі своїми поступовими планами реалізації всього, що трапляється навколо нас. 3) виражається в трудовій теорії виникнення людини. З моменту появи мат. виробництва починається процес виникнення людини і суспільства. Суспільство виступає як спосіб буття людини. Звідси бере початок антропосоціогенез. Трудова теорія говорить про те, що, дякуючи трудовій діяльності з'являється людина. Творча роль праці виразилася в тому, що людина стала створювати знаряддя праці і з їх допомогою матеріальні цінності. Поява мови. За допомогою знарядь праці спілкуватися не можна. Виробляється мова.. Слово - інструмент формування людського колективу. Слово дозволило винести внутрішній світ людини назовні і зробити його наочним для всіх. Мова у вузькому розумінні, зокрема, є засобом, по-перше, накопичення інформації, по-друге, її усвідомлення, коли людина цією інформацією оперує для досягнення певної мети, та, по-третє, засобом мислення, коли людина, користуючись інформацією, створює варіанти принципово нових форм своєї діяльності: наукової, практичної, культурної тощо. Увесь набутий зміст постачає в загальне користування для подальшого його розвитку. У цьому разі мова відіграє інтегральну та евристичну функції, завдяки чому, зокрема, твориться історія людства.
Мова, якою користуються тварини, не може претендувати ні на що подібне. їх спілкування за допомогою природних (а не штучних, як у людини) знаків, є однією із форм їх біологічного життя, їх "біологічною мовою". Знання, набуті твариною за допомогою цієї мови, не стають загальним надбанням, яке можна було б розвивати та вдосконалювати. Тому у тварин немає історії того чи іншого виду, натомість е "історія" життя кожної окремої тварини.
Антропосоціогенез – виникнення та розвиток людини в суспільстві.
Соціалізація – процес пристосування людини до життя в суспільстві. Окультурювання – процес отримання знань та досягнень минулих поколінь (культури) через суспільство.
- 3. Філософія як наука. Її виникнення та взаємозв’язок з іншими науками.
- 10.Філософія Давньої Індії та філософська думка Давнього Китаю: основні течії.
- 12. Матеріалістичні течії в філософії Давньої Греції.
- 14. Людинознавчі напрями в філософії Давньої Греції.
- 17. Основні філософські течії доби Середньовіччя.
- 21. Раціоналізм як напрямок філософії Нового Часу (XVII-XVIII ст.).
- 35. Українська філософія хіх-хх ст..
- 36. Категорія буття. Вчення про буття як вихідна основа філософського знання.
- 38. Рух і розвиток, простір і час, причини і наслідки як атрибути Всесвіту.
- 40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
- 41.Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як формування людини.
- 43. Свідомість як атрибут людини
- 44. Позасвідомі форми регуляції життєдіяльності людини. Безсвідоме, підсвідоме і над свідоме як складові у структурі позасвідомого.
- 49. Сутність і структура процесу пізнання.
- 50. Чуттєве та раціональне пізнання як основні рівні пізнавальної діяльності людини. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- 51. Емпіричне та теоретичне як основні історичні ступені процесу пізнання. Основні форми емпіричного та теоретичного пізнання.
- 52. Істина і заблудження як результати пізнання. Розмаїття критеріїв істинності знання.
- 53. Методологія наукового пізнання. Її зміст і проблеми.
- 57. Головні закони діалектики
- 67.Духовна життєдіяльність суспільства
- 60.Системний характер суспільства. Суспільство як складна нелінійна система.
- 69. Історичне поглиблення протиріч між природою та суспільством.
- 65. Поняття «спосіб матеріального виробництва» Спосіб матеріального виробництва, його структура.
- 32. Поняття соціальної структури суспільства. Види і типи соціальних груп.
- 33. Поняття класу. Основні теорії соціальної структури суспільства.
- 34. Рід, плем'я, народність, нація як основні природно-історичні спільноти людей. Поняття етносу.
- 35.Шлюб та сім'я як елементарні осередки суспільства. Історичні форми їх існування. Їх функції.
- 34. Філософська система г.С.Сковороди.
- 20. Антропоцентризм і натурфілософія в епоху Відродження.