Формування структури сплавів системи Sn-Cu з вуглецевими нанотрубками

2.4.1 Внесення поправок на поляризацію і поглинання

Рентгенівське випромінювання при розсіянні речовиною частково поляризується, внаслідок чого послаблюється його інтенсивність. Разом з тим, необхідно знайти інтенсивність, яка спостерігалась би при відсутності поляризації.

Якщо крива інтенсивності одержана в фільтрованому випромінюванні, то поправка на поляризацію розраховується за формулою

 (2.2)

де 2 - кут розсіяння.

Якщо ж первинний потік рентгенівського випромінювання монохроматизується внаслідок відбивання від монокристалу, то формула для обчислення поправки на поляризацію має вигляд

(2.3)

де - кут відбивання від відповідної площини монокристалу.

При взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною частина його енергії перетворюється в різні види внутрішньої енергії речовини і в енергію вторинного випромінювання. Наслідком цього є часткове поглинання падаючого на зразок випромінювання. Тому інтенсивність розсіяння не може бути правильно визначена без внесення поправки на поглинання. Ця поправка залежить від форми зразка і кута розсіяння. У випадку плоского зразка при зйомці на проходження променів ця поправка обчислюється за формулою

(2.4)

де l - товщина зразка, - лінійний коефіцієнт поглинання; .

При зйомці на відбивання від плоскої поверхні зразка поправка на поглинання задається формулою

(2.5)

де - кут, під яким випромінювання падає на поверхню рідини.

Якщо під час зйомки на - дифрактометрі зберігається сталість кутів (=), то з (2.4) випливає, що А не залежить від кута розсіяння .

У випадку циліндричного зразка поправка на поглинання може бути розрахована за формулою

(2.6)

де R0 - радіус зразка; an - коефіцієнт, який залежить від кута розсіяння.

Внесення вказаних поправок відбувається шляхом ділення експериментальних значень інтенсивності на добуток факторів поляризації і поглинання.