Атомна спектроскопія поглинання. Атомна емісійна спектроскопія

курсовая работа

1.1 Характеристика електромагнітного випромінювання

Електромагнітне випромінювання може бути охарактеризоване наступними параметрами: довжиною хвилі ,, частотою, або хвилевим числом , і енергією Е випромінювання, що відповідає їм.

Довжина хвилі - відстань між сусідніми вершинами або западинами хвилі. Основними одиницями виміру довжин хвиль служать в ультрафіолетовій і видимій областях нанометри (1 нм = 10-9 м = 10-7 см).

Частота випромінювання - число коливань в одну секунду. Виражається відношенням швидкості поширення випромінювання (швидкості світла) до довжини хвилі:

(1)

Частота вимірюється в зворотних секундах(с-1) або герцах(Гц) (1Гц = 1 с-1). Хвилеве число показує, яке число довжин хвиль доводиться на 1 см шляху випромінювання у вакуумі і визначається співвідношенням:

, (2)

де - довжина хвилі у вакуумі. Хвилеве число вимірюється в см- 1.

Із частотою хвилеве число повязане співвідношенням:

, (3)

де с - швидкість світла у вакуумі, рівна ~3?1010 см/с (~3?108 м/с).

Енергія випромінювання Е безпосередньо повязана з частотою:

(4)

Замінюючи частоту в (4) вираженням (1) отримуємо:

, (5)

де h - постійна Планка (h = 6,625 10-34 Дж с).

Для розташування всіляких енергетичних станів атомів і молекул на шкалі енергії використовуються наступні одиниці енергії Е: см-1; електрон-вольти (еВ) і кілоджоулі (кДж).

Наприклад, якщо = 250 нм, то = 40.000 см-1, = 1200?1012 с-1 и Е = 480 кДж/моль.

Набір довжин хвиль (чи частот) є електромагнітним спектром випромінювання. Ділення електромагнітного спектру на ряд областей не є різким і ґрунтується головним чином на способах отримання і реєстрації випромінювань різних довжин хвиль (чи частот) і повязано також із використанням різних оптичних матеріалів [18].

Делись добром ;)