Ключові терміни і поняття

До будівельних матеріалів відносять природні мінеральні матеріали черепашник, бутовий камінь, щебінь, гравій, галька, пісок, глина; рослинні будівельні матеріали – деревину, очерет, солому.

До рослинних будівельних матеріалів належать деревина, солома, очерет тощо.

До мінеральних будівельних матеріалів належать бутовий камінь, щебінь, гравій, пісок, глина тощо.

Гравієм (від франц. «gravier» – крихка гірська порода) називають природну суміш округлих уламків гірських порід і мінералів розміром 1-10 мм.

Бетон (франц. «betone» від лат. «bitumen» – смола) виготовляють із суміші зв’язувальних речовин (цементу), води і різних наповнювачів (піску, гравію або щебеню). Бетони використовують для виготовлення монолітних будівель і споруд.

Залізо-бетон – це поєднання сталевої арматури і бетону. Для підвищення міцності бетону його ар матують сталевими стрижнями, сіткою або каркасом.

Сталеві стрижні, сітки тощо називають арматурою.

Залізо-бетони використовують для виготовлення монолітних або збірних будівель і споруд.

Випалювальні будівельні матеріали виготовляють з глини, крейди, вапняку, піску та інших речовин. Необхідних властивостей виготовлені матеріали набувають у процесі випалення за високої температури. До випалювальних будівельних матеріалів належать керамічні вироби, вапно, цемент, керамзит тощо. При їх виготовленні використовують термічн7і процеси, які потребують великої кількості палива та енергії.

Керамікою (від грецьк. – гончарство) називають вироби виготовлені, в основному, з глини і випалені за високих температур.

Теракота (від італ. «terra» – земля і «cotta» – випалена) – це кераміка без поливи, має колір від світлого до насиченого червоного-коричневого і навіть чорного.

Фаянс (франц. «faience» походить від назви італійського міста Фаенца) – на відміну від теракоти, це кераміка білого кольору, зверху покрита плівкою.

Порцеляна – досконалий вид кераміки. Його батьківщиною є Китай. Виробляють порцеляну з каоліну, в який додають незначну кількість польового шпату та кварцу.

Цегла – один з давніших штучних будівельних матеріалів. Її виробляють з глини та випалюють за температур, нижчих від тих, які необхідні для випалення інших керамічних виробів.

Гравієм називають природну суміш округлих уламків гірських порід і мінералів розміром 1-10мм.

Піском називають суміш зерен розміром 0,14-5мм.

Глинами називають корисні копалини, які з водою утворюють пластичну масу.

Пластичністю називають здатність глини після змішування з водою набувати наданої форми і зберігати цю форму після висушування та випалювання.

Саман (тюрк. – солома) – це стіновий будівельний матеріал, його виготовляють із суміші глини, соломи, піску та інших речовин.

Саман може бути монолітним або у вигляді цеглин, з яких, після висихання на повітрі, кладуть стіни будинків.

Будівельні розчини виготовляють з глини, піску, вапна, цементу, води тощо у відповідному співвідношенні. Їх використовують для зв’язування цегли, каменів, для тинькування та білення стін тощо.

Вапном називають зв’язувальну будівельну речовину, яку отримують випалюванням кальцієво-магнієвих гірських порід.

Гіпсом називають порошкові зв’язувальні речовини, які отримують випалюванням природної або штучної сировини, що містить сітчастий кальцій (СаSО4).