7.1. Властивості будівельних матеріалів

Придатність будівельних матеріалів для конкретних умов визначають за їхніми властивостями, які є різноманітними, що обумовлено головним чином їхнім речовинним складом. Виділяють фізичні, механічні, хімічні й інші властивості.

Фізичні властивості характеризують фізичний стан матеріалу (фазовий стан, щільність, структуру), а також визначають його відношення до фізичних процесів навколишнього середовища. При цьому фізичні процеси в матеріалі не змінюють будівлю його молекул. Звичайно до таких властивостей відносять щільність, об’ємну масу, теплопровідність, теплоємність, звукопроникність, вологість, водопро­никність, водопоглинання, усадку, вогнетривкість, вогнестійкість, світлостійкість, електроопір.

Механічні властивості – спроможність матеріалу опиратися деформуванню і руйнації під дією напруг, що виникають у результаті дії зовнішніх сил (тривкість, пругкість і в’язкість, пластичність і тендітність, релаксація, повзучість, твердість матеріалів та ін.).

Хімічні властивості матеріалу визначають його спроможність вступати в хімічну взаємодію з речовинами середовища, у якому він знаходиться, при цьому з’являються нові речовини. До хімічних властивостей можна віднести розчинність і кристалізацію, корозійну стійкість, старіння, атмосферостійкість, адгезію, горючість, токсичність і т. ін.

Властивості матеріалів не залишаються стабільними, вони змінюються під впливом фізичних, хімічних, механічних і фізико-хімічних чинників, наприклад, тривкість деревини (сосни) при зволоженні до 20 % знижується в 1,5 рази порівняно з повітряно-сухим станом і т. ін.

Показники властивостей матеріалів є найважливішими критеріями їхньої якості. Вони нормовані в державних стандартах й інших нормативно-технічних документах.