40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
Філософська антропологія – вчення про людину, яке включає в себе проблеми розкриття змісту людського існування, етичні, соціальні проблеми, колективізм, індивідуалізм, моральність, аморальність. Сформувалося в XIX ст., хоча перші спроби вирішити проблеми людини за допомогою філософії були зроблені ще в античності.
Людина як предмет філософії на протязі всіх етапів становлення філософії було одним із найактуальніших питань філософії: Древньосхідний варіант: людина – частина природи, греко-римські традиції: людина – цар природи, античність: людина мисляча (політична) тварина, середньовіччя: людина – частина Бога (грішне єство людини, тіло – джерело зла, субстанція, яка штовхає до поганих вчинків, душа – чиста, але під тиском тіла), відродження: антропоцентризм, гуманізм, людину потрібно звільнити від деяких моральних заборон (Піко дела Мірандола), Новий час (Рене Декарт, Френсіс Бекон): розробка вчення про людину (психологія, педагогіка, навчання), проблеми без свідомого (темперамент, інтелект, біологічні особливості). «Людина» - унікальне творіння природи, суспільства і самої себе. «Біологічний індивід» - окремо взятий представник людського роду, якому властиві неповторні природні і соціальні якості. «Особистість» - суспільний індивід, якому притаманні соціально значущі риси, що утворюють стійку систему. «Індивідуальність» - людина як неповторність творіння природи. «Суб’єкт» - людина як носій внутрішнього світу.
- 3. Філософія як наука. Її виникнення та взаємозв’язок з іншими науками.
- 10.Філософія Давньої Індії та філософська думка Давнього Китаю: основні течії.
- 12. Матеріалістичні течії в філософії Давньої Греції.
- 14. Людинознавчі напрями в філософії Давньої Греції.
- 17. Основні філософські течії доби Середньовіччя.
- 21. Раціоналізм як напрямок філософії Нового Часу (XVII-XVIII ст.).
- 35. Українська філософія хіх-хх ст..
- 36. Категорія буття. Вчення про буття як вихідна основа філософського знання.
- 38. Рух і розвиток, простір і час, причини і наслідки як атрибути Всесвіту.
- 40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
- 41.Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як формування людини.
- 43. Свідомість як атрибут людини
- 44. Позасвідомі форми регуляції життєдіяльності людини. Безсвідоме, підсвідоме і над свідоме як складові у структурі позасвідомого.
- 49. Сутність і структура процесу пізнання.
- 50. Чуттєве та раціональне пізнання як основні рівні пізнавальної діяльності людини. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- 51. Емпіричне та теоретичне як основні історичні ступені процесу пізнання. Основні форми емпіричного та теоретичного пізнання.
- 52. Істина і заблудження як результати пізнання. Розмаїття критеріїв істинності знання.
- 53. Методологія наукового пізнання. Її зміст і проблеми.
- 57. Головні закони діалектики
- 67.Духовна життєдіяльність суспільства
- 60.Системний характер суспільства. Суспільство як складна нелінійна система.
- 69. Історичне поглиблення протиріч між природою та суспільством.
- 65. Поняття «спосіб матеріального виробництва» Спосіб матеріального виробництва, його структура.
- 32. Поняття соціальної структури суспільства. Види і типи соціальних груп.
- 33. Поняття класу. Основні теорії соціальної структури суспільства.
- 34. Рід, плем'я, народність, нація як основні природно-історичні спільноти людей. Поняття етносу.
- 35.Шлюб та сім'я як елементарні осередки суспільства. Історичні форми їх існування. Їх функції.
- 34. Філософська система г.С.Сковороди.
- 20. Антропоцентризм і натурфілософія в епоху Відродження.