43. Свідомість як атрибут людини

Свідомість – вища власт. притаманна лише людині. Поряд із свідомістю у внутр світі люд існ рівень несвідомого – сукупність усіх явищ, станів і дій, що знаходяться поза сферою роз. Сновидіння, гіпнотичні стани, інстинкти. Завдяки вкл несвід до психічної діяльності, навантаження на сідомість зменшується, це прив до підсвідомого – рівень несвідомого. Надсвідоме – все те, що знаходиться над свідомістю людини.

Проблема свідомості – це одна з великих проблем філософії. Однозначної відповіді на те, що таке свідомість, досі немає. Свідомість є тільки у людини, а вищих тварин існують лише зачатки свідомості. В основі свідомості лежить відображення. Вона виникла завдяки сумісній діяльності людей та спілкуванню.

Отже, свідомість – це вища, властива тільки людям та пов’язана з мовою функція мозку, що полягає в узагальненому та ціленаправленому відображенні дійсності, попередньомисленній побудові дій та передбаченні їх результатів, розумному регулюванні та самоконтролі поведінки людини. Свідомість – це здатність високоорганізованої матерії відображати світ.

З фізіологічної точки зору, свідомість – це результат нервової діяльності кори великих півкуль головного мозку. Але ототожнювати свідомість тільки з фізіологічними процесами нервової системи є неправильним, бо існують і інші сторони.

Структура свідомості:

Свідомість – це здатність ідеального (психічного) відображення дійсності, перетворення змісту предмета в суб’єктивний зміст духовного життя людини, а також специфічні соціальні механізми та форми такого відображення на різних рівнях.

1. сфера тілесно-перцептивних здатностей, де отримуються знання. До цих здатностей відносять сприйняття, відчуття, конкретні уявлення, за допомогою яких людина формує погляд на світ.

2. логіко-понятійні компоненти свідомості. За допомогою мислення людина виходить за межі безпосереднього (чуттєвого) сприйняття. Це сфера загальних понять, аналітико-синтетичних висловних операцій, логічних доказів. Головною метою і регулятором логіко-понятійної сфери є істина.

1 та 2 сфери – це ліва половина свідомості (зовнішньо-предметна складова свідомості).

3. емоційний компонент свідомості. Це сфера особистих суб’єктивно-психологічних переживань, спогадів, передчуттів з приводу ситуацій: інстинктивно-афективні стани (нечіткі переживання, видіння, галюцинації, стреси), емоції (страх, гнів, захват), відчуття (відраза, любов, симпатія).

4. ціннісно-мотиваційна сфера (ціннісно-смисловий компонент) – вищі мотиви, духовні ідеали, фантазії, інтуїція.

В полі свідомості відокремлюють верхній і нижній сегменти. Нижній – це підсвідоме(це дії, які не піддаються контролю людини на ранніх стадіях(стани нерозсудливості)), верхній – над свідоме(вища свідомість(акти злиття з божим розумом)). До складу свідомості також входить самосвідомість.

Відмінності свідомості людини від відображення навколишнього середовища тваринами:

1.Здатність до абстрактного мислення.

2.Наявність мови, другої сигнальної системи.

3.Символізм нашої свідомості.

4.Свідомість як самосвідомість.

5.Свідомість як творчий характер пізнання.

Безсвідоме – це сукупність психічних явищ, станів, дій, які лежать поза сферою людського розуму і не піддаються (по меншій мірі, в даний час) контролю з боку свідомості