Загальна характеристика процесу проектування операційної системи виробничої та невиробничої сфер

Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченнямкомп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Процес роектування операційної системи: 1. Проектування виробів і процесів. 2. Прийняття рішення про обсяг виробничих потужностей, їх місце знаходження. 3. Проектування підприємства. 4. Проектування роботи персоналу та її нормування: • розміри і форми; • матеріали; • співвідношення стандартних і специфічних елементів; • модульні компоненти; • надлишкові компоненти для підвищення надійності; • елементи безпеки. 5. Критерії проектування виробу: - Вартість - Елементи розкошів - Якість - Розмір, потужність чи міцність - Надійність в експлуатації - Термін служби - Вимоги до обслуговування, - Його простота - Універсальність використання - Безпека експлуатації Наступним кроком створення операційної системи є проектування процесу виробництва, яке передбачає визначення етапів процесу виробництва виробу, що вже спроектований. Які при проектуванні виробу, розробник процесу виробництва має розглянути відносну значимість таких критеріїв: • виробнича потужність; • економічна ефективність; • гнучкість; • продуктивність; • надійність; • ремонтопридатність; • стандартизація і сталість результатів; • безпека, промислова санітарія і гігієна; • задоволення життєвих потреб робітників. Щоб забезпечити потрібні характеристики процесу, розробник має зробити вибір варіантів у таких сферах: • тип переробно їсистеми (проектна система, дрібносерійне виробництво, масове виробництво, безупинний процес, комбінація перерахованих вище варіантів); • власне виробництво чи придбання деяких складників для виробів; • методи переробки; • виконання деяких завдань власними засобами чи передача їх субпідрядникам; • ступінь механізації та автоматизації; • ступінь спеціалізації робітників. Розробка виробу впливає на проектування процесу його виробництва. Тому розробники і виробів, і процесу виробництва повинні чітко розуміти, на задоволення яких саме потреб клієнтів спрямована операційна система і яка саме компетентність допоможе досягти потрібної конкурентоздатності.

Процес проектування виробу і виробничого процесу повинні узгоджуватися між собою.

Визначення виробничих потужностей. Рішення про кількість і продуктивність матеріально-технічніх об’єктів визначаються факторами ефективності і маркетингу. Наприклад, велика капіталомісткість переробної системи, необхідність організованого зібрання в одному місці багатьох робітників чи виробів (електростанції, зборка автомобілів, аеропорти). На користь великої кількості малих підприємств говорить «розпорошення» клієнтів і необхідність забезпечення для них зручного доступу до фірми (банки, ресторани швидкого харчування, пожежні станції).

Вибір місця розташування здійснюється на 2 рівнях: макрорівень (континент, країна, область, місто) і мікропрівень (конкретна земельна ділянка або будівля для підприємства).

Проектування самого підприємства. Залежно від типу пере-робної підсистеми виділяють 3 види планіровочних рішень: поопераційна функціональна схема (ресурси групу-ють за ознакою виконуємої роботи – використовують в мілкосерійному ви-робництві), лінійна або поточна пла-ніровка (масове виробництво або безперевні процеси – ресурси розта-шовані у вигляді послідовності робо-чих місць, сборочна лінія), фіксована позиціонна планіровка (виріб або спо-живач не рухаються, а до місця робо-ти подаються всі необхідні ресурси – використовують при виконанні проектів).