Методичні поради

Мета самостійної роботи – засвоєння студентами діючих положень про структуру НГК, взаємозв'язок його структурних ланок, а також про ТПВ продукції виробничо-технічного призначення, що складається з науково-дослідних, конструкторських і технологічних робіт, в процесі яких розробляється відповідна документація.

Вимоги до порядку, складу та правил виконання цієї документації регламентовані системою стандартів, яка має назву “Система розроблення та поставлення продукції на виробництво”, загальні положення якої викладені в стандартах рекомендованих до даної самостійної роботи. Стандартами системи встановлений чіткий порядок, який має за мету забезпечення якості продукції, її сучасного рівня, можливості ефективного застосування та експорту.

Основна суть і зміст цього порядку повинні бути студентами засвоєні.

Система розроблення та впровадження продукції у виробництво регламентує загальні правила ( ГОСТ 15.001-88), згідно яких визначаються основні етапи:

• розроблення технічного завдання (ТЗ);

• розроблення наукової, технічної і нормативно-технічної документації;

• виготовлення і випробовування зразків продукції;

• приймання результатів розроблення;

• підготовка і освоєння виробництва.

Економічну ефективність виробництва визначають як сукупність технічних, техніко-економічних і техніко-експлуатаційних показників.

Визначається матеріальними та грошовими витратами, до яких належать:

1. Витрати, пов’язані з основною діяльністю підприємства. Це витрати на виробництво або на реалізацію продукції, поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок коштів, одержаних від реалізації продукції (послуг).

2. Витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю (розширення та оновлення виробництва).

3. Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби).

Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво.

Техніко-економічні показники — це собівартість, продуктивність праці, амортизація, якість продукції, трудомісткість та ін.

Техніко-експлуатаційні показники машин, апаратів і агрегатів — це габарити (висота, довжина, ширина в см, м), займана площа (кв. см, м); маса (в кг, г); кількість обертів (за сек., хв.); ступінь автоматизації, наявність захисних приладів; вихідна потужність, що споживається та енергоємність, тривалість безвідмовної роботи (гарантійний строк); перелік виконання основних і допоміжних операцій: умови, необхідні для нормальної роботи (температура, вологість повітря, шум, вібрація і т. п.) та ін.

Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції ( робіт, послуг).

Витрати визначаються обсягом (вартістю) використаних економічних ресурсів: робоча сила, компоненти природних ресурсів (земля та сировина), компоненти засобів виробництва.

На підвищення продуктивності праці впливають такі фактори: соціально-економічні; матеріально-технічні; організаційно-економічні.