Тактико-технічні характеристики протирадіолокаційних ракет

На думку іноземних військових спеціалістів ефективність вирішення завдання зменшення втрат авіації від засобів ППО визначається надійним радіоелектронним придушенням РЕЗ ППО.

З цієї метою використовуються:

а) Літаки та вертольоти РЕБ, які оснащені засобами перешкод колективного та групового захисту або протирадіолокаційними ракетами (наприклад: AN/ALQ-99, AN/ALE-39, -40);

б) Засоби РЕБ індивідуального захисту літаків стратегічної, тактичної, авіаносної, армійської авіації (наприклад: AN/ALQ-131, -126, AN/ALE-16, -28);

в) БПЛА РЕБ;

г) РУК ПЛСС;

д) Наземні та човнові засоби РЕБ.

До індивідуальних засобів захисту РЕБ відносяться:

автоматичні станції відповідних перешкод;

пристрої для викидання протирадіолокаційних відбивачів малого об’єму;

протирадіолокаційні ракети;

ракети–пастки (з дипольними відбивачами або ІЧ випромінювачами);

апаратура попередження про опромінювання літаковими або наземними РЛС.

Вони в основному призначені для захисту літаків від ураження ЗУР та ЗА, бортовою зброєю ВА і придушують РЕЗ управління зброєю (УЗ). При цьому апаратура РЕБ розміщується на самому літаку, який захищається.

До колективних засобів захисту РЕБ відносяться:

неавтоматичні та автоматичні станції активних перешкод;

автомати викидання протирадіолокаційних відбивачів великого об’єму;

станції перешкод радіолініям управління винищувачами;

протирадіолокаційні ракети та ракети-пастки.

Вони призначені для прикриття літаків від спостереження РЛС шляхом:

придушення активними та пасивними перешкодами наземних РЛС виявлення;

зриву наведень винищувачів та ціле вказівок ЗРК.

При здійсненні групового захисту апаратура встановлюється на одному спеціальному літаку або на декількох ударних літаках, що входять до складу груп.

На озброєнні бойових і спеціальних літаків імовірного противника знаходиться близько 140 типів засобів активних перешкод, що перекривають діапазон частот від 50 до 20000 Мгц.

Кількість і типи передавачів (станцій) перешкод на літаку визначаються кількістю і типами засобів ППО в смузі прориву і у районі об’єктів удару, а також можливостями з встановлення цих засобів на літаку.

Передбачається розміщення засобів перешкод у фюзеляжі літаків чи у контейнерах на зовнішній підвісці.

На стратегічних бомбардувальниках В-52 встановлюється до 8 станцій активних перешкод (13–15 передавачів перешкод) усіх діапазонів частот типу AN/ALT-16, AN/ALT-22.

Станції і передавачі, що входять до їх складу, постійно модернізуються.

На тактичних винищувачах і штурмовиках встановлюються станції перешкод типу AN/ALQ-87, -100, -101, -131 і інші.

Станція AN/ALQ-131, встановлюється на тактичних винищувачах F-4, F-16, F-15, F-111 і штурмовиках А-7, А-10, контейнерна, що дозволяє ставити перешкоди одночасно декільком цілям у сантиметровому і дециметровому діапазонах частот. Вид перешкоди – шумові і відповідні імпульсні. Потужність в імпульсі 1000 Вт. Передбачено п’ять варіантів цієї станції. В залежності від варіанту станції маса її змінюється від 156 до 410 кг.

На спеціальних літаках-постановниках перешкод ЕА-6В, EF-111А може встановлюватися до 20 передавачів перешкод сантиметрового, дециметрового і метрового діапазонів хвиль. Так, станція радіоелектронного придушення AN/ALQ-99Е, вбудована у фюзеляж EF-111, включає дев’ять передавачів перешкод, що управляються ЕОМ, створює шумові перешкоди з підсумковою ефективною потужністю 1000000 Вт. На літаку ЕА-6В може підвішуватися до п’яти контейнерів (по два передавача перешкод станції AN/ALQ-99Е в кожному контейнері). Настроювання передавачів перешкод автоматичне за допомогою вбудованого розвідувального приймача і бортової ЕОМ.

Апаратура AN/ALQ-22, що застосовується на спеціальних літаках-постановниках перешкод, дозволяє створювати перешкоди засобам зв’язку, а апаратура AN/ALQ-126 забезпечує відведення РЛС по кутових координатах і дальності. Апаратура AN/АLЕ-29,-39, -40 забезпечує викидання протирадіолокаційних відбивачів, передавачів одноразового використання і ІЧ пасток.

Передавачі одноразового використання (ПОВ) є відносно новим засобом створення активних перешкод. До об’єктів подавлення вони можуть доставляється також безпілотними літаками, ракетами, артилерійськими снарядами. Передавачі можуть створювати перешкоди різного виду і застосовуються для подавлення РЛС, радіоліній управління військами і зброєю, радіопідривачів ракет. Час роботи передавачів від 5 хв. до однієї години. Потужність таких передавачів від 0,1 до 10 вт.

Передавач одноразового використання може подавляти РЭС, знаходячись від нього на відстані до 10 км.

На озброєнні ВПС США знаходяться також безпілотні літаки РЭБ AQM-34, що можуть запускатися з літаків-носіїв (ДС-130, до чотирьох безпілотних літака на кожнім) чи з землі. Дальність польоту безпілотного літака до 2400км при дозвуковій швидкості і висоті польоту 18000 м.

AQM-34 може нанести до п’яти передавачів перешкод, протирадіолокаційні відбивачі. Широке використання порівняно недорогих безпілотних ударних літальних апаратів для подавлення і знищення радіовипромінюючих цілей в останні роки розглядається в якості одного з найважливіших елементів комплексного використання сил і засобів РЭБ ВПС США на ТВД. Основним заходом, проведеним у цьому напрямку, є створенням безпілотного літального апарата (БПЛА) "Пейв Тайгер".

БПЛА CGM- 121А "Пейв Тайгер" призначений для враження звичайною бойовою частиною радіовипромінюючих об’єктів противника на глибину до 600 км. Апарат виводиться за заздалегідь складеній програмі в заданий район баражування, де потім здійснюється автономний пошук цілі і її знищення.

Система самонаведення забезпечує влучення в ціль з КВВ, що гарантує надійне руйнування антенних пристроїв. Невеликі розміри (розмах – 2,6 м, довжина – 2,1 м) і перевага в конструкції радіопрозорих матеріалів у значній мірі утрудняють виявлення БПЛА радіолокаційними засобами і його знищення.

Масове застосування безпілотних літаків РЭБ і БЛА в тактичній і оперативній глибині змусить, на думку закордонних військових фахівців, до відволікання значної частини сил і засобів на боротьбу з ними і тим самим дозволить складним і дорогим пілотованим засобам більш успішно вирішувати задачі по знищенню найбільш важливих цілей.

Досвід збройного конфлікту в Боснії та Герцеговині протягом перших двох днів операції показав, що тактична авіація ОВПС НАТО наносила масовані удари. Кожний удар стандартно включав ешелон подавлення системи ППО і два ударних ешелони зі співвідношенням сил приблизно 30%, 40% і 25% від загальної кількості літаків, що брали участь.

Тенденції розвитку літаків РЕБ (ЕF – 111А):

- розширення діапазону частот РЕЗ, які подавлюються;

- підвищення потужності передавачів, ступеня автоматизації та адаптації;

- встановлення ПРР типу “Харм”.